Археологічний Музей Республіки Північна Македонія

Перша археологічна колекція у Скоп'є була сформована в 1920 році в рамках Факультет філософії (нині складова Університеут св. Кирила і Мефодія).

У 1924 році було зорганізовано музейний заклад, точніше — лапідаріумний історико-археологічний музей, розташований у Куршумлі-хані.

Під час Другої світової війни музей існував як Національний музей Скоп'є, а після війни, до 1963 року Археологічний музей розміщувався у приміщенні казарм Скопської фортеці. У 1955 році було також відкрито постійну експозицію кам'яних пам'яток (лапідарій), розміщений у пристосованиході для цього приміщеннях стайнь Куршумлі-хану.

У період після катастрофічного землетрусу в Скоп'є, між 1963 і 1977 роками, Археологічний музей розташовувався в казармах Куршумлі-хану. У 1976 році введений в експлуатацію новий музейний комплекс, в якому віднині розміщувався Археологічний музей.

У 2012 році було створено нову юридичну особу — Національний заклад «Археологічний музей Македонії у Скоп'є»(мак. НУ Археолошки музеј на Македонија – Скопје), як нова держустанова в галузі археології, а починаючи від 2014 року Археологічний музей Республіки Північна Македонія переїхав до новозбудованого (в рамках реалізації масштабного проєкту «Скоп'є-2014») просторого приміщення у центрі Скоп'є.

Археологічний музей у Скоп'є представляє рухому культурну спадщину, а саме близько 7 000 археологічних об'єктів, виявлених під час розкопок по всій Македонії за останні майже 100 років, і є найважливішим і найстарішим музейним закладом Македонії.

 

Музейні артефакти експонуються у відділах:

• доісторичної археології;
• античної археології;
• середньовічної археології;
• нумізматики;
• антропології та
• лапідарію.

Багато предметів, що входять до музейного зібрання, є унікальними в цілому світі. Чинні закони про культуру та охорону культурної спадщини країни відзначають більшість музейного фонду як культурну спадщину, що має особливе значення.

В рамках музею функціонують музейна крамниця, а також бібліотека. Фонди останньої, зокрема, налічують понад 6 000 томів, а також понад 20 000 експертних та наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів, раритетні видання, що виходили від початку ХХ століття; найдавніше друковане видання датується 1881 роком.

• Офіційна вебсторінка музею [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.]