Візантійський Імператор Аркадій

Фла́вій Арка́дій (грец.

Аркадій
лат. Arcadius
Візантійський Імператор Аркадій
Римський Імператор
січень 393 — 395 Авґуст з його батьком, 395 — 1 травня 408 імператор Східної Римської імперії з його братом Гонорієм на заході. — 1 травня 408
Попередник: Феодосій І
Спадкоємець: Феодосій II
 
Народження: 1 січня 377
Римська Іспанія, Римська імперія
Смерть: 1 травня 408[1][2] (31 рік)
Константинополь, Візантійська імперія
Країна: Візантійська імперія і Стародавній Рим
Рід: Династія Теодосіяd
Батько: Феодосій Великий
Мати: Елія Флацилла
Шлюб: Елія Євдоксія
Діти: Пульхерія, Феодосій II, Arcadia[d], Flaccillad і Marinad

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Походження

Аркадій був старшим сином імператора Феодосія І та Елії Флацілли і братом імператора західної частини імперії — Гонорія. У січні 383 року його батько надав Аркадію титул Августа і зробив тим його співправителем імперії. По смерті батька та розпаду імперії на дві частини, Аркадій у віці 18 років зайняв трон східної частини Римської імперії. Щоправда, деякі заходи він здійснював разом із братом — правителем західної імперії, зокрема зберігся їхній спільний едикт про покарання контрабандистів, які продавали сіль за ціною нижчої від державної.

Правління

Візантійський Імператор Аркадій 
Flavius Arcadius на солідусі.

Початок його правління позначено спробами проводити самостійну політику і відсунути на другий план могутнього політика і радника — Руфіна. Аркадій ставить себе як християнський правитель і видає декілька законів проти єресей. Він одружується 27 квітня 395 року з Елією Євдоксією, дочкою Баутона, колишнього Magister militum у Граціана. Однак і це не дає йому переваг проти Руфіна.

Руфін не був улюбленцем у армії і був вбитий при проведенні параду. Його місце зайняв Євтропій, який був незабаром страчений (399). У 400 році повстання вестготів на чолі із Гайною було придушене лояльними військами під управлінням Фравітти.

У цей час Східна Римська імперія мусила також протистояти натиску численних варварських племен. З 395 по 397 роки гуни спустошили східні провінції. Вестготи під керівництвом Аларіха не раз глибоко проникають у територію імперії. Однак Аркадій знаходить сили і вміння протистояти численним нападам.

На вимогу дружини у 403 році Аркадій засилає у вигнання Івана Золотоустого, який непрямо критикував стиль життя імператриці у надмірних розкошах. Іван — один з найвизначніших теологів християнства помирає у вигнанні 14 вересня 407 року. Папа Інокентій I та Гонорій просили Аркадія повернути з вигнання Івана.

По смерті Євдоксії у 404 році вплив на імператора отримує префект преторіанців Антемій, у тіні влади якого і ховається імператор. Антемій показує свою компетенцію після встановлення мирних стосунків із Сасанідами, що значно покращило становище імперії.

Аркадій помирає 1 травня 408 у досить молодому віці із невстановлених причин. Його син і співправитель (з 402), Феодосій II займає трон Східної Римської імперії.

Канонізація

Святий у Єрусалимській православній церкві.

Примітки

-1'> SNAC — 2010.
  • Encyclopædia Britannica
  • [[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Arcadius]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 126.[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45276026]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]
  • -3">а б Любкер Ф. Arcadius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 126.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q45276026d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
  • [[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Eudoxia]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 501.[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q45178330]][[d:Track:Q1459210]]
  • -4"> Любкер Ф. Eudoxia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 501.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q45178330d:Track:Q1459210
  • Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.73
  • Посилання


    This article uses material from the Wikipedia Українська article Аркадій (візантійський імператор), which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
    ®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.

    Tags:

    Візантійський Імператор Аркадій ПоходженняВізантійський Імператор Аркадій ПравлінняВізантійський Імператор Аркадій КанонізаціяВізантійський Імператор Аркадій ПриміткиВізантійський Імператор Аркадій ПосиланняВізантійський Імператор Аркадій1 травня377408Візантійський імператорГрецька моваКонстантинопольЛатинська моваРимська імперія

    🔥 Trending searches on Wiki Українська:

    Дрогобич2023 у театріЧемпіонат Європи з футболу 2020Національна поліція УкраїниПравило 34Лесь КурбасРосійське вторгнення в Україну (2022)ІталіяI'm the One (пісня DJ Khaled)ЧорногоріяЛанцет (баражуючий боєприпас)Джавед КарімДашавське газове родовищеРада національної безпеки і оборони УкраїниІдея націїФедорчук Валерій ЮрійовичКива Ілля ВолодимировичВіктор Орбан93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»Сухопутна військова техніка УкраїниМудрик Михайло ПетровичArmement Air-Sol ModulaireМавка. Лісова пісняНью-ЙоркКіновсесвіт MarvelНова ЗеландіяКонотопська відьмаDiscordПетро КалнишевськийМодуль планерування і корекціїСівкович Володимир ЛеонідовичЧемпіонат Європи з футболу 2028Коряк ТетянаМоздок (аеродром)Реєстраційний номер облікової картки платника податківЛюксембургОперативне командування «Південь»Шафран (рід)14/88Таловєров Максим ВадимовичЦиганков Віталій ВікторовичСписок держав та залежних територій ЄвропиParimatch116-та окрема механізована бригада (Україна)4-та бригада оперативного призначення НГ (Україна)ТОС (РСЗВ)Список гравців збірної України з футболуВсесвітній день театруХ-32Чемпіонат Європи з футболу 2024Разумков Дмитро ОлександровичSchmalgauzenПрапор АвстраліїПортугаліяСлужба зовнішньої розвідки УкраїниЗайменникФАБ-9000Червоноград20 днів у МаріуполіПаскаІзраїльДержавний прапор УкраїниКирило РозумовськийПам'ять про минуле ЗемліРозстріляне відродженняКучма Леонід ДаниловичТаблиця математичних символівШкала БофортаНафтогаз УкраїниСтепаненко Тарас МиколайовичF-16 Fighting FalconУкраїнська Центральна РадаКостенко Ліна ВасилівнаКомандування Сил логістики Збройних Сил УкраїниОппенгеймер (фільм)Темперамент1-ша бригада оперативного призначення НГ (Україна)Хорватія🡆 More