Алоїз Фон Еренталь
Алоїз фон Ерента́ль (повне ім'я Алоіз Леопольд Іоганн Баптист, граф Лекса фон Еренталь нім.
Цей політичний акт викликав загострення відносин між Росією і Сербією, з одного боку, та Австро-Угорщиною, з другого, потягнув за собою ускладнення в міжнародних відносинах європейських держав, відоме під назвою Балканської кризи.
| Алоїз фон Еренталь | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Aloys (Alois) Leopold Johann Baptist, Graf Lexa von Aehrenthal | ||||||
 | ||||||
| Народився | 27 вересня 1854[1][2][…] Hrubá Skálad[4] | |||||
| Помер | 17 лютого 1912[1][2][…] (57 років) Відень, Австро-Угорщина[5] | |||||
| Країна |  Австро-Угорщина Австрійська імперія | |||||
| Діяльність | дипломат, політик | |||||
| Титул | барон | |||||
| Посада | foreign minister of Austria-Hungaryd і ambassador of Austria-Hungary to Russiad | |||||
| Конфесія | католицтво | |||||
| Рід | Lexa von Aehrenthald | |||||
| Батько | Johann Baptist Lexa von Aehrenthald | |||||
| Мати | Maria von Thun und Hohensteind | |||||
| Брати, сестри | Felix von Aehrenthald і Franz Aehrenthald | |||||
| У шлюбі з | Pauline Gräfin Széchényid | |||||
| Діти | Caroline Lexa Gräfin von Aehrenthald[3], Johann Lexa Graf von Aehrenthald[3] і Elisabeth Lexa Gräfin von Aehrenthald[3] | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія
Кар'єрний дипломат, походив з сім'ї торговця зерном (Еренталь перекладається як «долина злаків»). У 1895—1898 був посланником у Бухаресті, в 1899—1906 посол у Санкт-Петербурзі, в 1906—1912 — міністр закордонних справ Австро-Угорщини. Отримав графський титул за успішну дипломатію, що привела до анексії Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною.
Як міністр закордонних справ Австро-Угорщини Алоїз фон Еренталь зіграв ключову роль у підготовці анексії Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини в 1908. Згідно з Берлінською угодою 1878 року Австро-Угорщина отримала права на Боснію і Герцеговину, але не наважувалася ними скористатися. На зустрічі в замку Бухлов з міністром закордонних справ Росии А. П. Ізвольським фон Еренталь отримав завірення в тому що Росія не підтримуватиме домагання Сербії на ці землі в обмін на згоду Австро-Угорщини допустити військово-морський флот Росії в Середземне море через Дарданелли.
Нагороди
- Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана (Австро-Угорщина)
- Кавалер Великого хреста ордена Леопольда (Австро-Угорщина)
- Кавалер ІІІ класу ордена Залізної Корони (Австро-Угорщина)
- Кавалер ордена Серафимів (Швеція)
- Кавалер ордена Чорного орла (Пруссія)
Примітки
Джерела
- Р. Л. Кривонос. Еренталь // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
 | Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Алоїз фон Еренталь, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.