Ісламський тероризм — є однією з форм тероризму, свідоме застосування мусульманами насилля для отримання різних політичних цілей в ім'я релігії.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (червень 2013) |
Тактика насильницьких розправ з опонентами, що знаходить собі ідеологічне обґрунтування та виправдання в трактуваннях мусульманського віровчення як спрямована на захист ісламського світу від впливу чи агресії немусульманських країн та ідеологій, особливо західного світу.
Останнім часом — найпоширеніша за кількістю проявів форма тероризму.
Зазвичай використовується радикальними, екстремістськими ісламськими організаціями, членів таких організацій називають ісламістами або бойовиками-ісламістами. Нерідко поєднується з етнонаціоналістичним тероризмом.
Тактика ісламських терористичних організацій включає в себе застосування атак терористів-смертників, політичні вбивства, підриви важливих об'єктів, викрадення літаків та ін. транспортних засобів, викрадення людей, захоплення заручників, залякування цивільного населення, вербування нових членів через Інтернет тощо.
Для виправдання цієї тактики зазвичай використовуються розпливчасті посилання на приписаний правовірним обов'язок вести джихад, хоча багато мусульманські богослови та релігієзнавці ставлять під сумнів трактування цього обов'язку як необхідність фізичних розправ.
Джордж Вокер Буш і Тоні Блер (президент США і прем'єр-міністр Великобританії відповідно під час терактів 11 вересня) неодноразово заявляли, що війна проти тероризму не має нічого спільного з ісламом. Інші діячі в ісламському світі та за його межами, які виступають проти його використання на підставі відсутності зв’язку між ісламом і тероризмом, включають Імрана Хана, прем’єр-міністра Пакистану, та академіка Брюса Лоуренса.
У січні 2008 року Управління громадянських прав і громадянських свобод Міністерства внутрішньої безпеки США опублікувало звіт під назвою «Термінологія для визначення терористів: рекомендації американських мусульман», який розпочався словами:
Слова мають значення. Термінологія, яку використовують вищі урядовці, повинна точно визначати характер викликів, з якими стикається наше покоління. Водночас термінологія також має бути стратегічною – вона має уникати допомоги терористам шляхом роздування релігійних основ і гламурної привабливості їхньої ідеології.
Коріння ісламського тероризму простежується з ХІ століття, від таємного войовничого ордену Асасинів, який широко застосовував шантаж, вбивства, насильство проти політичних та релігійних опонентів.
Сучасний ісламський тероризм має свої витоки в ХІХ столітті. Поява та поширення з XVIII ст. ваххабітського руху надихали інші течії ісламського фундаменталізму у ХІХ та ХХ століттях. Хвилі політично мотивованих терористичних рухів в Європі у XVIII ст. (Народна Воля, Ірландське Республіканське Братство, Вірменська Революційна Федерація) та на початку ХІХ ст. (ІРА, Ізраїльська Національна військова організація) служили прикладами для наслідування для ісламістів протягом XX століття і після. Під час холодної війни Сполучені Штати та Велика Британія підтримали зростання фундаменталістських груп на Близькому Сході і в Південній Азії як муру від Радянської експансії, а також для послаблення антизахідних націоналістичних рухів в деяких країнах. Ескалація тероризму наприкінці XX століття простежується після трьох поворотних подій: Ісламська революція в Ірані, глобальне релігійне відродження після закінчення холодної війни, і виведення радянських військ з Афганістану. Американський історик Волтер Лакер акцентує на радянському вторгненні до Афганістану як «глобальному тригері» ісламського тероризму.
Також серед причин виникнення ісламського тероризму називають прагнення врятувати традиційний мусульманський суспільний устрій від швидкого розпаду при близькому соціокультурному контакті з цінностями західної цивілізації.
Особливо гостро реагував мусульманський світ на нову хвилю культуртрегерства в міру поглиблення науково-технічної революції, не без підстав побоюючись, що впровадження на національному ґрунті європейського способу життя неминуче призведе до розпаду традиційного суспільства, руйнування його морально-етичної основи, до втрати національної самобутності.— Вірабов А.. Активізація руху ісламізму // Оглядач — Observer. — 1992. — № 23 (27)
Ісламістський тероризм є одним з варіантів релігійного тероризму. Його характерною рисою є виправдання вбивства мирних жителів, включаючи жінок та дітей, оскільки вони розглядаються як складова частина ворожої системи — фінансують армію податками та «своїм мовчанням та схваленням», є потенційними солдатами.
Професор Дамаського університету Садік Аль-Азм вважає, що ісламізм вводиться в практику через «відродження поняття ісламського джихаду (священної війни) в його найсильніших формах», а тероризм є невід'ємною рисою ісламізму — як спосіб завдати ворогові максимальної шкоди без урахування будь-яких довготривалих наслідків навіть для самого ісламу.
Французький політолог Тьєррі Вольтон зазначає, що ісламський тероризм не являє собою єдиної структури із загальним керуванням. Окремі групи існують автономно і часто не пов'язані між собою. Він вважає, що зменшенню терористичної загрози може сприяти демократизація арабо-мусульманського регіону.
Центральне розвідувальне управління США вважає, що абсолютна більшість терористичних організацій у світі мають відношення до ісламізму. Так, за даними ЦРУ 2004 року з 80 міжнародних терористичних організацій 72 представляли войовничий іслам. У 2004 році вони скоїли 651 теракт, в яких загинуло 1907 осіб..
Організатори сучасного ісламістського тероризму почали активно використовувати жінок як терористок-смертниць, оскільки ті легше піддаються маніпулюванню в силу своєї більшої порівняно з чоловіками вразливістю.. До того ж жінки викликають менше підозри, ніж чоловіки, і тому їм легше проникати в заплановані для здійснення терактів місця.
Звичайною практикою є примус жінок-мусульманок, звинувачених у позашлюбних зв'язках, до вчинення терактів-самогубств як єдиного способу уникнути жорстокого покарання (зазвичай — вбивства від рук свого батька, брата чи чоловіка) і не допустити публічної ганьби для всієї її родини.
Деякі з жінок, що живуть в мусульманських сім'ях, погоджуються на теракт-самогубство, щоб звільнитися від нестерпних умов життя в родині, оскільки можливість розлучення для них практично виключена. Нерідким стало також явище, коли дівчина, продавана батьком літньому та осоружному їй чоловікові, воліє здійснити будь-який теракт, аби потрапити до в'язниці. У цьому випадку вона на тривалий термін стає недосяжною для нареченого та зазвичай перестає викликати у нього інтерес.
Організації, визнані низкою країн терористичними:
Пісня In the Name of God з альбому Attero Dominatus групи Sabaton спрямована проти ісламського тероризму.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Ісламський тероризм, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.