Інцидент у Керченській протоці відбувся 25 листопада 2018 року, коли кораблі ВМС України здійснювали перехід з Чорного до Азовського моря.
В районі Керченської протоки їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під побудованим окупаційною владою керченським мостом. Українські кораблі зазнали нападу з боку сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ — було протаранено буксир «Яни Капу», а поза 12-мильною зоною українські артилерійські катери супроводу були обстріляні.
Інцидент у Керченській протоці | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Блокада Азовського моря та Російсько-українська війна | |||||||
Буксир «Яни Капу» атакований російським сторожовим кораблем «Дон» | |||||||
36°23′ сх. д. / 44.850° пн. ш. 36.383° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Україна | Росія | ||||||
Командувачі | |||||||
ст.л-т Богдан Небилиця л-т Роман Мокряк старш. Олег Мельничук | в/адм Геннадій Медведєв к-н II Олексій Шатохін к-н II Олексій Саляєв к-н III Андрій Шипіцин | ||||||
Військові формування | |||||||
ВМС України | ЧФ РФ Прикордонна служба ФСБ Росії | ||||||
Військові сили | |||||||
|
| ||||||
Втрати | |||||||
23-24 полонених (із них 6 поранених)
|
|
Усі три українські судна захопили росіяни. У полон потрапили 24 моряки, 6 із яких — поранені.[⇨]
В Україні того ж дня екстрено скликали засідання РНБО для обговорення введення воєнного стану. Наступного дня, 26 листопада, затвердили рішення про запровадження воєнного стану на 30 днів.[⇨]
Цей інцидент став першим випадком військової агресії Росії проти України, який вона скоїла відкрито, під своїм державним прапором, від початку війни у 2014 році.[⇨]
25 травня 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов'язав Росію негайно звільнити 3 судна і всіх членів екіпажів. Після збігу місяця, відведеного на інформування про виконання рішення трибуналу, Росія продовжила утримання моряків.[⇨]
7 вересня 2019 року після тривалих переговорів відбувся обмін українських в'язнів на російських. Всього додому повернулося 35 українців, враховуючи 24 українських моряка.
17 листопада 2019 року катери й буксир, захоплені Росією у 2018 році, були повернуті у розграбованому стані.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Переговори російського командування з екіпажами прикордонних кораблів РФ // ГШ ЗСУ, 25.11.2018 | |
2. Таран біля Керченського мосту // 25.11.2018 | |
3. Танкер і гелікоптери біля мосту // 25.11.2018 |
25 листопада 2018 року кораблі українського флоту у складі двох малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксиру «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря.
Українська сторона заздалегідь поінформувала про маршрут відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства.
Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ (сторожові прикордонні катери типу «Соболь», пскр «Дон», катери типу «Мангуст», мпк «Суздалец») здійснили агресивні дії проти кораблів ВМС ЗСУ. Прикордонний корабель «Дон» здійснив таран українського рейдового буксира, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Диспетчерська служба окупантів відмовляється забезпечити право свободи судноплавства, гарантоване міжнародними угодами.
Під час блокування протоки спочатку по радіоефіру з порту в Керчі було сповіщено, що рух будь-яких суден через арку зупинено через танкер, що сів на мілину. Проте згодом це судно було повернуто вздовж протоки та пропустило три російські військові кораблі, після чого повернуто назад. Безпосереднє блокування було здійснено танкером NEYMA (IMO: 8895528). Його власник — Товариство з обмеженою відповідальністю «Метида» (російською ООО «Метида»), що зараз перебуває в стані ліквідації.
25.11.2018 (весь час — Київський):
Це сталося за координатами 44°51′00″ пн. ш. 36°23′04″ сх. д. / 44.85000° пн. ш. 36.38444° сх. д., таким чином, росіяни атакували українські кораблі на відстані 23 км від берега.
26 листопада 2018 року Голова окупаційного представництва прикордонників ФСБ Росії в Криму Антон Лозовий повідомив, що захоплені українські кораблі транспортуються в анексований порт Керчі. Також зранку були опубліковані фотографії захоплених суден в порту Керчі. Трохи пізніше також з'явилися фотографії на яких російські військовослужбовці затягують ці судна камуфляжними сітками.
27 листопада 2018 року російська окупаційна влада в Криму ініціювала в м. Сімферополь суд над полоненими українськими моряками. Перші 12 українських моряків отримали вирок про арешт на два місяці. Усім 12 заарештованим морякам інкримінують частину 3 статті 322 КК РФ — незаконний перетин кордону групою осіб за попередньою змовою.
28 листопада 2018 року всі 24 українські моряки, екіпажі кораблів «Нікополь», «Бердянськ» та «Яни Капу» були заарештовані на 60 діб.
17 квітня 2019 року Лефортівський суд Москви подовжив арешт всім 24 морякам до 24 і 26 липня 2019 року.
29 листопада 2018 року Джеміль Темиш, адвокат одного з матросів, повідомив, що частину матросів перевели в Москву до в'язниці Лефортово.
За інформацією командувача ВМС України Ігоря Воронченка, всього в атаці на українські судна брали участь 2 кораблі та 2 катери Чорноморського флоту та 6 катерів Прикордонної служби Росії.
Здійснював загальне командування віце-адмірал Берегової оборони Прикордонної служби ФСБ Медведєв Геннадій Миколайович(1959).
Віддавав накази командиру корабля «Дон» капітан 2 рангу Шатохін Олексій Володимирович, начальник пункту управління ФСБ РФ у м. Керч.
Сторожовий корабель «Дон». Командир — капітан 2 рангу Саляєв Олексій Михайлович.
Сторожовий корабель «Изумруд». Командир — капітан 3 рангу Шипіцин Андрій Олегович.
Гелікоптери Ка-52 зі складу 55-го окремого полку армійської авіації, за даними Інформнапалму. рос. Алексей Склянкин та рос. Руслан Кушниренко, які брали участь у атаці загинули пізніше 11 грудня 2019 під час навчань
МБАК «Бердянськ». Командир — лейтенант Роман Мокряк.
МБАК «Нікополь». Командир — старший лейтенант Богдан Небилиця.
Рейдовий буксир «Яни Капу». Командир — старшина Олег Мельничук.
Україна: У результаті бою російські війська захопили буксир та обидва броньованих катери. Захоплені росіянами кораблі були відбуксовані в Керч. На опублікованих фото видно, що катер «Бердянськ» дістав декілька пробоїн рубки, імовірно від снарядів 30-мм гармати російського корабля чи винищувача.
Загалом росіяни захопили полоненими 23 українських моряків, за даними Росії — 24. За даними ВМС України, шестеро українських моряків дістали поранення, двоє із них — важкі. Росіяни повідомили, що надали медичну допомогу трьом морякам й оцінили їх поранення як легкі. Найважчі травми у двох: одному з військових відірвало пальці на руці, ще одному сильно поранило ногу — осколки увійшли у стегно, в результаті чого сталася велика крововтрата. Однак усіх, хто отримав поранення, оперативно доправили у Керченську міську лікарню № 1 ім. Пирогова і прооперували.
МБАК «Бердянськ»
| МБАК «Нікополь»
| Рейдовий буксир «Яни Капу»
|
Додатково на борту:
РФ: Проросійські джерела повідомляють що після сутички щонайменше 2 судна стануть на ремонт: сторожовий корабль ФСБ РФ «Дон» та прикордонне судно ФСБ РФ «Ізумруд». Кораблі були пошкоджені при випадковому тарані один одного.
У Вікіджерелах є |
За оцінкою Ребекки Гармс, цей інцидент став першим випадком військової агресії Росії проти України, який вона скоїла відкрито, під своїм державним прапором, від початку війни у 2014 році. З 2014 року Росія діяла військами без розпізнавальних знаків, і до цього дня заперечувала свою участь у війні проти України.
26 листопада 2018 року Генеральний штаб Збройних сил України провів брифінг, на якому класифікував дії Російської Федерації як акт збройної агресії з порушенням низки міжнародних норм, зокрема:
Представник України в ООН Володимир Єльченко на засіданні ООН навів докази законності переходу українських суден через Керченську протоку.
Генеральна прокуратура України повідомила про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 437 (планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 15 (замах на злочин), п. 1 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство) КК України:
Після інциденту було скликане екстрене засідання РНБО, на якому ухвалено рішення запропонувати Президенту Порошенку ввести воєнний стан на 60 діб. 26 листопада 2018 року президент підписав указ про запровадження воєнного стану строком на 60 діб. Згодом він сказав, що пропонуватиме Верховній раді запровадити воєнний стан на 30 діб, щоб воєнний стан жодним днем не накладався на початок виборчої кампанії. Парламент підтримав запровадження воєнного стану у 10 областях України, прилеглих до РФ та окупованого Придністров'я.
Україна звернулася в ООН з вимогою негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН. Також на вимогу України буде скликано засідання постійної ради ОБСЄ. 26 листопада депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс заявила, що парламент проведе обговорення можливих санкцій проти Росії за її агресію в Керченській протоці.
26 листопада СБУ та Збройні сили України були приведені в стан повної боєготовності. На посилений режим несення служби перейшла поліція та прикордонна служба.
28 листопада Росія перекинула з-під Севастополя до Керчі берегові ракетні комплекси «Бал».
Станом на 28 грудня 2018 року всі моряки визнали себе військовополоненими.
24 липня 2019 року у порт Ізмаїл під прапором РФ зайшов танкер «NIKA SPIRIT» (ІМО 8895528). Служба безпеки України спільно з Військовою прокуратурою затримали його, оскільки він був ідентифікований як танкер «NEYMA» (ІМО 8895528, MMSI 273347000, прапор РФ), за допомогою якого 25 листопада 2018 року ФСБ РФ заблокувало рух українських військових кораблів під час проходу Керч-Єнікальського каналу. Екіпаж танкера було звільнено того ж дня.
7 вересня 2019 року після тривалих переговорів відбувся обмін українських в'язнів на російських. Всього додому повернулося 35 українців, в тому числі — усі 24 українських моряки.
Вночі 16 листопада 2019 року катери й буксир захоплені Росією поблизу Керченської протоки планується повернути Україні. З Південного, Чорноморська та Одеси за ними вже вийшли спеціальні судна: пошуково-рятувальний «Сапфір», буксири «Титан» і «Гайдамака». Росіяни ж тягнуть кораблі з окупованої Керчі. Передача має відбутися у відкритому морі приблизно у 60 милях від Одеси, недалеко від кримського мису Тарханкут. Кораблі повернуть зі штатним озброєнням, але без боєприпасів. Особиста зброя моряків, а також рації і документи, залишаться в Росії речовими доказами в кримінальній справі.
17 листопада 2019 року катери й буксир, захоплені Росією у 2018 році, були повернуті у розграбованому стані — зняли навіть унітази і розетки.
У ніч на 5 серпня 2023 року український безпілотний надводний апарат уразив російський танкер-хімовоз «Sig» (рос. «Сиг»). Атака відбулась в українських територіальних водах неподалік Керченської протоки.
31 березня 2019 року — Міністерство закордонних справ України повідомило РФ про спір в Арбітражному суді ППТС і подало позовну заяву до Арбітражу ППТС у Гаазі.
16 квітня 2019 року МЗС України подало клопотання про тимчасові заходи до Міжнародного трибуналу ООН з морського права (МТМП) за Конвенцією ООН з морського права відповідно до додатку VII Конвенції, щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів. Україну в Міжнародному трибуналі (МТМП) представляє заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.
10 травня 2019 року — в Гамбурзі розпочалися відкриті слухання МТМП, щодо незаконного захоплення трьох українських військово-морських суден та 24 моряків у справі № 26 — про затримання трьох кораблів ВМС України (Україна проти Російської Федерації), тимчасові заходи (англ. Case concerning the detention of three Ukrainian naval vessels (Ukraine v. Russian Federation), Provisional Measures).
25 травня 2019 року — Міжнародний трибунал ООН з морського права оголосив рішення про застосування тимчасових заходів: РФ має негайно повернути катери та звільнити всіх членів екіпажів, сторони повинні надати попередній звіт про виконання заходів щонайпізніше 25 червня 2019 року. Рішення підтримали всі судді, крім представника РФ Колодкіна Р. А.[ru] Проте в рішенні не вказувалася заборона на подальше кримінальне переслідування українських моряків російською стороною, як того вимагала українська сторона.
Невиконання наказу Морського трибуналу несе репутаційні ризики для Російської Федерації.
25 червня 2019 року — МЗС РФ направило ноту Україні та Міжнародному трибуналу ООН, в якій умовою повернення Україні моряків назвало продовження кримінального переслідування моряків за російським законодавством, але вже на території України. МЗС України направило ноту у відповідь: ця пропозиція — неприйнятна, загострює спір між Україною та РФ, та є прикладом невиконання Росією рішення Міжнародного трибуналу ООН.
7 вересня 2019 року — РФ звільнила 24 полонених моряка.
4 листопада 2019 року, — зі заяви голови МЗС України Вадима Пристайка, МЗС України направило РФ ноту щодо повідомити: де і коли українські військові можуть забрати захоплені кораблі.
18 листопада 2019 року — РФ передала Україні катери «Бердянськ», «Нікополь» та буксир «Яни Капу» в акваторії Чорного моря. 20 листопада 2019 року вони прибули в український порт Очаків.
Справу по суті розглядає інший судовий орган — Арбітражний суд ППТС у Гаазі, сформований відповідно до додатку VII Конвенції ООН з морського права (ЮНКЛОС), який має юрисдикцію щодо всіх спорів між Україною та Росією за ЮНКЛОС. У спеціально сформованому Арбітражі з п'яти осіб є судді з Ісландії, Німеччини, РФ та Великої Британії, голова суду — канадський професор Дональд МакРей; у 2023 році суддю Голіцина Владіміра замінив юрист Вилєгжанін Алєксандр.
21 листопада 2019 року — в Гаазі почалися перші процесуальні слухання Арбітражного суду. Рішенням Арбітражу справа має назву «Спір щодо затримання українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів» (англ. Dispute Concerning the Detention of Ukrainian Naval Vessels and Servicemen (Ukraine v. the Russian Federation)). Суд виніс свій перший процедурний наказ: затверджено регламент та графік роботи Арбітражу. Арбітраж також визначив, що письмові позиції сторін будуть оприлюднені в момент початку усних слухань. Промови агентів сторін будуть відкритими. Рішення щодо доступу громадськості до решти слухань будуть прийняті Арбітражем додатково напередодні слухань.
Відповідно до розкладу Україна має подати свій Меморандум за 6 місяців. І від моменту подачі Україною Меморандуму у РФ буде 3 місяці для того, щоб скористатись своїм правом і висловити заперечення щодо юрисдикції.
4 грудня 2019 року — Олена Зеркаль звільнена з посади заступника глави МЗС України з питань європейської інтеграції та організації роботи із забезпечення захисту прав та інтересів України під час розгляду Арбітражним судом. З 21 травня 2020 року — Україну представляє заступник глави МЗС Євгеній Єнін та посол в Нідерландах Всеволод Ченцов під час розгляду справ проти РФ у Міжнародному Суді ООН (МС ООН) та арбітражних судах ППТС щодо прав прибережної держави в Чорному і Азовському морях та у Керченській протоці та щодо затримання українських моряків та суден ВМС України.
22 травня 2020 року — МЗС України подало на розгляд Арбітражного суду свій Меморандум у справі, який містить викладення фактів, обґрунтування юридичної позиції, доказ і свідчення; повідомило деталі позову РФ.
22 серпня 2020 року — РФ подала заперечення щодо юрисдикції Арбітражного суду.
12 листопада 2020 року — Арбітраж виніс рішення: розділити провадження на дві стадії — юрисдикційну та по суті — на попередньому етапі Арбітраж розгляне заперечення щодо юрисдикції, подане РФ 22 серпня 2020 року.
8 жовтня 2021 року — головою делегації та агентом України призначена Оксана Золотарьова (директор Департаменту міжнародного права МЗС України).
11 жовтня 2021 року — Арбітражний суд ППТС у Гаазі почав слухання щодо юрисдикції. Слухання сплановано в гібридному форматі: частина учасників була безпосередньо в залі суду, частина — під'єдналася по відеозв'язку. 11 жовтня виступив представник делегації РФ, також Російська Федерація виступатиме 14 жовтня. Україна виступила 12 жовтня (агент України — Оксана Золотарьова), наступний виступ — 15 жовтня.
27 червня 2022 року Арбітраж вирішив, що він має юрисдикцію з урахуванням обмежень юрисдикції, які виклав; переходить до розгляду справи по суті і РФ повинна подати контрмеморандум не пізніше ніж через шість місяців з дати цього рішення.
21 травня 2019 року за заявою Андрія Портнова Державне Бюро Розслідувань зареєструвало кримінальне провадження № 62019000000000683 з приводу даного інциденту. На думку заявника, своїми діями п'ятий Президент України спричинив ескалацію конфлікту з Росією та введення воєнного стану на території України «з метою можливої узурпації влади», також заявник вбачав і перевищення військовими службовими особами влади.
Під приводом слідчих дій по цій справі в листопаді 2019 року Печерський суд надав доступ слідчим ДБР до документів «особливої важливості» Генерального штабу Збройних Сил України, зокрема, до Стратегічного плану застосування Збройних Сил України. Крім того, слідчі отримали доступ до інших документів з обмеженим доступом Військово-Морських Сил ЗСУ, Апарату РНБО, тощо.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інцидент у Керченській протоці |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Інцидент у Керченській протоці, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.