Олексій Іванович Єкімов (нар.
28 лютого 1945) — радянський і американський вчений, фахівець в галузі фізики твердого тіла та оптики. Лауреат Нобелівської премії з хімії (2023; спільно з Муні Бавенді та Луїсом Брюсом). Першовідкривач нанокристалічних напівпровідникових квантових точок, який виконав піонерські дослідження їх електронних та оптичних властивостей.
Єкімов Олексій Іванович | |
---|---|
рос. Алексе́й Ива́нович Еки́мов | |
Народився | 28 лютого 1945 (79 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Країна | Росія |
Діяльність | фізик |
Alma mater | Фізичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd (1967) |
Галузь | фізика твердого тіла |
Заклад | Державний оптичний інститут Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН Політехнічна школа Claude Bernard University Lyon 1d Товариство імені Макса Планка Осацький університетd |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Нагороди | |
Єкімов Олексій Іванович у Вікісховищі |
1967 року закінчив фізичний факультет Ленінградського державного університету (кафедра молекулярної фізики). В 1974 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему «Оптична орієнтація спінів носіїв у напівпровідниках». 1989 року захистив дисертацію на ступінь доктора фізико-математичних наук на тему «Квантові розмірні явища в напівпровідникових мікрокристалах».
Працював у Фізико-технічному інституті імені А. Ф. Йоффе та в Державному оптичному інституті імені С. І. Вавілова. З 1999 року працює в США в компанії Nanocrystals Technology Inc, штат Нью-Йорк, як провідний науковець (Chief Scientist).
Був запрошеним професором у Політехнічній школі в Парижі, Ліонському університеті імені Клода Бернара[en], Інституті Макса Планка та Університеті Осаки.
Автор понад ста наукових праць та кількох винаходів.
В 2023 отримав Нобелівську премію з хімії.
У 1970-х роках Єкімов брав участь у дослідженнях оптичної орієнтації спінів електронів та ядер у напівпровідниках.
Наприкінці 1970-х та на початку 1980-х років Єкімов, працюючи в Державному оптичному інституті імені С. І. Вавілова, спільно з Олексієм Онущенком розробив і реалізував метод отримання кристалів нанометрових розмірів у склоподібних матрицях. Застосовуючи цей метод, за допомогою вибору температури та часу термообробки скла, активованого напівпровідником, стало можливим отримувати кристали з розмірами від одиниць до десятків і більше нанометрів. Пізніше про цей етап робіт А. Єкімова академік Жорес Алферов писав: «Перші напівпровідникові точки — мікрокристали сполук AIIBVI, сформовані в скляній матриці, були запропоновані та реалізовані О. І. Єкімовим та О. Онущенком».
Далі Єкімов досліджував оптичні та електричні властивості стекол, що містять нанокристали напівпровідників CdS, CdSe, CuCl та CuBr. Він визначив взаємозв'язок між розмірами цих кристалів та їхніми спектроскопічними параметрами поглинання. Спільно з Олександром Ефросом, теоретиком з Фізико-технічного інституту імені А. Ф. Йоффе, дав пояснення спостережуваним оптичним властивостям стекол з нанокристалами. Зокрема, були визначені причини залежності оптичних властивостей нанокристалів від їхніх розмірів і встановлено, що нанокристали проявляють квантові властивості і поводяться подібно до «штучних атомів».
Пізніше напівпровідникові нанокристали та подібні до них об'єкти стали називати «квантовими точками», і початок їх дослідження було покладено саме роботами Олексія Єкімова.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Єкімов Олексій Іванович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.