Ханука: єврейське свято

חֲנֻכָּה, חנוכה‎‎, арам. חנוכתא‬, дав.-гр. ἐγκαίνια, «освячення»), також відоме як Свято вогнів() — юдейське свято встановлене у II ст. до н. е. в пам'ять очищення Єрусалимського Храму, освячення жертовника та поновлення храмової служби. Відзначається впродовж восьми днів починаючи з 25-го кіслева за юдейським календарем, що зазвичай припадають на грудень^{[див. «дати свята»]}. З 2019 року розглядається пропозиція включити Хануку та ще низку релігійних свят до числа державних свят України.

Ханука חנוכה‬
Ким святкується	юдеї
Засновано	II ст. до н.е
Початок	25 кіслева
Закінчення	2 або 3 тевета
2023 дата	7 — 15 грудня
2024 дата	25 грудня —2 січня 2025
Традиції	2
Ханука у Вікісховищі

Символом свята є традиція запалювати вогні ханукії — особливого дев'ятисвічника, збільшуючи щодня кількість свічок у ньому^{[див. «запалювання вогнів»]}.

Існують кілька пояснень походження назви свята. Видатний рабин Шмуель Ейдельс пов'язує походження назви «Ханука» з освяченням жертовника (івр. חנוכת המזבח‎, Ханукат га-мізбеах) у Храмі після його звільнення та очищення макавеямі. Рабин Нісім бен Реувен з Жирони^[en] пояснює походження назви розбиваючи на частини «хану» (івр. חנו‎, «спочили») та «ка» (івр. כה‎, за гематрією «25») пов'язуючи це з перемогою та звільненням Храму 25-го кіслева - датою початку Хануки.

«Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святковано було у свою пору щороку 8 днів, починаючи від двадцять п'ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами» (1 Мак. 4:59)

Описує Йосип Флавій в «Єврейських старожитностях».

Побіжно згадується у Євангелії від Іоана як свято Відновлення () «Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима» (Ів. 10:22)

Унаслідок Четвертої Сирійської війни Юдея стала провінцією Держави Селевкідів. Селевкідського базилевса Антіоха IV Епіфана не влаштовувало, що євреї живуть відособлено і не піддаються впливу панівної елліністичної культури.

В 167 році Антіох видав накази що суттєво обмежували права юдеїв на дотримання релігійних заповідей. «Незабаром цар вислав старця атенця, щоб присилував юдеїв лишити батьківські закони й не жити за Божими законами, осквернити храм, що в Єрусалимі, й назвати його храмом Олімпійського Зевеса...Вівтар був повний нечистих жертв заборонених законом. Не вільно було ні суботу святкувати, ні дотримувати прадідівських свят, ба навіть і юдеєм називатися» (2 Мак. 6:1-6) Йосеф Флавій відзначає наполегливе бажання Антіоха завадити юдеям виконувати заповіді, зокрема заборону обрізання, примус приносити у жертву свиней.

 

Маттітьягу і п'ятеро його синів з династії Хасмонеїв почали повстання і здобули перемогу. Євреї прийшли до Храму, очистили жертовник, вирізьбили з дерева нову менору.

Ханукальне диво

За легендою, повстанці знайшли лише один дзбан олії, котрої повинно було вистачити на один день, та запалили світильник. Але Бог зробив диво — олії вистачило на 8 днів горіння, час, необхідний для виготовлення нової олії.

Свічки запалюють протягом 8 днів, щодня додаючи по одній. Їх встановлюють з правого боку на лівий, а запалюють з лівого на правий. Запалені на початку вечора, незадовго до заходу сонця, свічки повинні горіти не менше 30 хвилин після настання темряви. У п'ятницю їх запалюють раніше суботніх свічок. Світильник розташовують навпроти мезузи, при вході в кімнату, де зазвичай збираються всі члени родини. Не можна використовувати світло ханукальних свічок для роботи, читання тощо.

У Хануку заведено давати дітям трохи грошей «Хануке-ґелт», щоб привчити їх до цдаки — збору грошей для бідних. Частину цих грошей діти можуть витратити на солодощі.

У пам'ять про диво на це свято їдять пончики та млинці «латкес», смажені в олії.

• Хризмука^[en]

Коментарі

• ḤANUKKAH // Jewish Encyclopedia / ed. by Isidore Singer. — New York : Funk & Wagnalls, 1901—1906. — Т. 6. — P. 223-226.
• Moshe David Herr. ḤANUKKAH // Encyclopaedia Judaica / Fred Skolnik, editor-in-chief; Michael Berenbaum, executive editor. — 2nd ed. — Thomson Gale, 2007. — Vol. 8. — P. 331-333. — ISBN 978-0-02-865936-7.
• Ольга Хворостовська (20 жовтня 2017). Кулінарні традиції Хануки: напихана гуска, латкес і суфганійот. Релігійно-інформаційна служба України.
• Ханукка // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)