Сатрапія Карманія

57°04′04″ сх. д. / 30.29070000002777974° пн. ш. 57.067900000027776741° сх. д. / 30.29070000002777974; 57.067900000027776741

Межувала на заході з сатрапією Персидою, на півночі з Парфією, на сході з Гедрозією, а на півдні з Перською затокою.

Вперше згадана в античних працях істориком Полібієм, Геродот у своїй «Історії» згадує деяких германіїв, яких можна віднести до жителів Карманії. Арріан відраховує берегову лінію від гирла Анаміс (Мінаб) на захід 3700 стадій (740 км).

Північна частина вкрай пустельна. Південна - навпаки дуже родюча. Арріан згадував Карманію у своїй праці «Індія», де розповідав про безліч квітучих виноградників. Головне місто має ту саму назву, що і в давнину Керман. У сучасному Ірані він є столицею залишку Керман.

Очевидно, Карманію до імперії Ахеменідів приєднав ще Кір II Великий, але у Бехістунської написи Дарія I Великого, де міститься список всіх областей, підвладних перському цареві, про неї немає згадки. З цього можна зробити висновок, що область входила до складу сатрапії Гедрозія.

У IV столітті до н. е. отримала статус сатрапії.

Після смерті Олександра Македонського Карманія стала частиною імперії Селевкідів. Після цього - Парфії, а потім імперії Сасанідів. Християнство тут існувало недовго - близько століття (VI - VII століття).

Після завоювання арабами імперії Сасанідів, на всій території колишньої держави набула поширення нова віра — іслам.

• Livius.org: Karmanija. Jona Lendering. Архівовано серпень 27, 2009 на сайті Wayback Machine.
• Hans Treidler: Karmania In: Der Kleine Pauly, Band 3, Spalte 122