Crotale

Може використовуватися як для ППО стратегічно важливих опорних пунктів, центрів управління, стартових позицій ракет, так безпосереднього прикриття бойових порядків військ.

Crotale
Походження	Франція
Історія виробництва
Виробник	Thales Group, Matra Automobile (Matra Manufacturing & Services) і Samsung
Характеристики
Crotale у Вікісховищі

ЗРК Crotale розроблений французькою фірмою «Thomson-CSF/Matra», і існує у двох варіантах базування: рухомому наземному та корабельному варіанті. Прийнято на озброєння Франції, Фінляндії, Греції, Нідерландів. Комплекс із моменту створення неодноразово модернізувався.

У жовтні 2022 Франція оголосила передачу комплексів Україні. За даними французьких медіа, мова може йти про 3-4 комплекси.

Розроблено у 1970-х роках.

Ракета може досягти своєї максимальної швидкості 2,3 Маха протягом двох секунд.

Ліцензійне виробництво у США

У 1970-х «Кроталь» поряд з іншими зразками європейської ВПТ, такими як франко-німецький «Роланд» та британська «Рапіра», брав участь у конкурсі на переозброєння Армії США тактичними системами ППО військ у рамках програми LOFAADS/SHORADS (Low-level forward -area air-defence system/Short-range air-defence system), що передбачала заміну у військах ЗРК «Чапарел». У 1972 році був утворений консорціум на чолі з ракетобудівним підрозділом корпорації «Роквелл» (Rockwell Missile Systems Division): виробництво бойових машин з електродвигунами, на яких мала була розміщуватися пускова установка, і машин наведення з радіолокаційними станціями підсвічування цілі, мало бути розгорнуто на заводах машинобудівного підрозділу компанії Паккар (Pacific Car and Foundry Division), який і планував налагодити серійне виробництво за ліцензією; виготовленням баштових пускових установок для бойових машин та баштових РЛС для машин наведення мали займатися підприємства електромеханічного підрозділу корпорації «Нортроп» (Northrop Electromechanical Division).Однак у конкурсі перемогли ЗРК «Роланд» і від виробництва американських ліцензійних моделей «Кроталя» було вирішено відмовитись.

Комплекс існує у кількох модифікаціях:

• «Crotale» — базовий варіант,
• «Naval Crotale» — корабельний,
• «Cactus» — експортується до Чилі та Південної Африки.
• Shahine — експортується до Саудівської Аравії.
• «Crotale-NG» — найсучасніша модифікація

 

• Дальність стрільби: 500-10 000 м
• Висота ураження: до 6000 м
• Кількість ракет на ПУ: 8 шт.
• Час реакції: 5 с
• Максимальна швидкість польоту ракети: 2,6 М
• Час польоту на дальність 8000 м: 10 с
• Довжина: 2290 мм
• Діаметр корпусу: 165 мм
• Маса ракети: 73 кг
• Бойова частина: осколкова, спрямованої дії
• Маса бойової частини: 14 кг
• Система наведення: радіокомандна з радіолокаційною або оптичною пеленгацією
• Витримуване перевантаження : 35 g

На базі «Кроталь» створена універсальна багатоцільова платформа на повнопривідному шасі, під установку різних бойових модулів, реалізована в кількох варіантах виконання (цифра «4» або «6» у назві вказує на колісну формулу) і перетворює одиницю бронетехніки-носій на бойову машину піхоти, зенітний ракетний або зенітний гарматно-ракетний комплекс, машину управління вогнем батареї ракет або командно-штабну машину :

P4R

P4R — на чотириколісному шасі Hotchkiss-Brandt. Машини всіх зазначених типів на базі P4R важили близько 12 тонн та обслуговувалися екіпажами по дві особи (водій та оператор).

P6R

P6R — на шестиколісному шасі Thomson-CSF, розроблена спільно з компанією-виробником башт для бронетехніки SAMM (Societe d'Applications des Machines Motrices). Газотурбінний двигун потужністю 340 квт. Пропонувалася на експорт для Бундесверу.

Модулі

• Зенітний ракетний комплекс — SICA «Shahine» R460 (P4R) або «Sirocco» (P6R). Має вдосконалену модель Shanine 2 із цифровою системою обробки інформації SHADL (SHAnine Data-Link), альтернативною РЛС наведення, модифікованою РЛС виявлення (дальність виявлення доведена до 19,5 км), а також удосконаленим інфрачервоним дистанційним підривником.
• Бойова машина піхоти — замість зенітних керованих ракет, оснащена бойовим модулем Sylac з 20-мм спареною автоматичною гарматою, розробленим американо-французьким консорціумом Thomson-CSF. Система управління вогнем модуля включає бортовий комп'ютер, телевізійну систему наведення і приціл з гіроскопічною стабілізацією, а також імпульсно-доплерівську станцію ближньої радіолокаційної розвідки Œil Vert (з фр. — «зелене око»), що працює в діапазоні висот від 0 до 3 км з похилою дальністю виявлення цілей до 7,5 км (по цілях типу «підлітаючий вертоліт») і 15 км (типу «літак») і дозволяє виявити цілі, що летять з радіальною швидкістю від 108 до 1080 км/год або зависають у просторі.

Усі перелічені вище зразки озброєння на базі «Кроталь» були розроблені наприкінці 1970-х — на початку 1980-х, тоді ж пройшли заводські випробування та пропонувалися на експорт, регулярно виступаючи як експонати на різних міжнародних виставках озброєння та військової техніки, але в серійне виробництво запущені не були через відсутність великих замовлень.

Російсько-українська війна

З 2022 року зенітні ракетні комплекси Crotale перебували на озброєнні підрозділів Повітряних сил ЗСУ в другому ешелоні протиповітряної оборони Києва.

•   Саудівська Аравія: 16 систем цілевказання та 32 пускові системи, 36 систем Shahine.
•   Чилі: 2 систем цілевказання та 4 пускових систем
•   Єгипет: 12 систем цілевказання та 24 пускових систем (Sphinx).
•   ОАЕ: 3 системи цілевказання та 9 пускових систем
•   Франція, 12 одиниць Crotale NG на озброєнні в ескадрильях наземної протиповітряної оборони станом на 2018 рік. Перше покоління Crotales було знято з експлуатації.
•   Фінляндія, 21 одиниця Crotale NG на шасі XA-200 6x6 з 1990-х.
•   Греція, 9 одиниць Crotale NG для ВПС на шасі XA-200 6x6 з 1998 року, 2 для ВМС.
•   Лівія: 9 систем цілевказання та 27 пускових систем.
•   Пакистан: 12 систем цілевказання та 24 пускових систем.
•   КНР: 1 батарею було поставлено для оцінки. Зворотнім інжинірингом китайська промисловість створила систему HQ-7, яку пізніше було скопійовано Іраном.
•   Південна Корея: 114 пускових систем було поставлено у 1999—2009 рр. Будувалися за участю Samsung Thales для південокорейської армії під назвою KM-SAM Chunma або Pegasus.
•   Україна: 3 або 4 системи поставляються Францією 2022 року.

Колишні

•   Португалія
•   ПАР: 7 систем цілевказання та 14 пускових систем, виведені з експлуатації.
•   Марокко: системи поставлено 1978 року, виведено з експлуатації.
•   Ірак: 20 систем, виведено з експлуатації з часу війни 2003 року.

• http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/crotale_naval/crotale_naval.shtml
• http://www.flightglobal.com/pdfarchive/view/1979/1979%20-%201920.html
• http://www.flightglobal.com/pdfarchive/view/1974/1974%20-%200390.htmlhttps://web.archive.org/web/20090625011313/http://www.thalesgroup.com/Portfolio/Defence/Air_Systems_Product_-_CROTAL_NAVAL_Mk3/?pid=1568
• http://www.army-technology.com/projects/crotale/
• https://books.google.com.ua/books?id=l-DzknmTgDUC&lpg=PR41&ots=2rgMG-uhDl&dq=Sea%20Slug%20GWS-1&pg=PA396#v=onepage&q=Sea%20Slug%20GWS