В Україні перше поширення зафіксовано 3 березня 2020 року. Станом на 17 січня 2022 в Києві було зареєстровано 345256 випадків інфікування, що перевищує 10 % населення міста. З них 327265 одужали, 9620 — померли (2,9 %).
Джерело: Дані РНБО за добу, що передує дню оприлюднення
27 січня аеропорт «Бориспіль» тимчасово припинив авіасполучення із містом Хайнань (Китай).
2 лютого інтернетом поширилась фейкова інформація про першого хворого на коронавірус у Києві.
26 лютого першого киянина, що захворів на коронавірус виявлено в Італії.
16 березня зареєстровано два перші два випадки інфікування в Києві. Один хворий прибув із Радомишля, інший із Франції. Також 16 березня було тимчасово заборонено церковні служби та обряди. Як і в інших містах, з початку епідемії в багатьох аптеках Києва були відсутні маски та антисептики.
З 17 березня у Києві починає діяти суворий карантин. Цього дня було заборонено роботу усіх київських ринків, о 23 годині більш ніж на 2 місяці призупинив перевезення пасажирів київський метрополітен.
18 березня зафіксовано перший випадок хвороби народного депутата — першим став депутат з Луганщини, член депутатської групи «Довіра» Сергій Шахов, 21 березня і другий нардеп — Вельможний Сергій Анатолійович.
23 березня. Проїзд у київському громадському транспорті дозволено тільки за перепустками. Кількість маршрутів наземного транспорту зменшено до 17, окремі райони були позбавлені громадського транспорту цілковито.
27 березня — у начальника поліції Києва Андрія Крищенка, трьох поліцейських та одного курсанта підтвердився позитивний діагноз на коронавірус. Загалом виявлено нових 8 хворих. Загалом лабораторно підтверджено 55 випадків в Києві.
31 березня зафіксовано перший випадок інфікування медпрацівника.
Квітень
2 квітня 2020 року було повідомлено про перевірку апаратів ШВЛ у лікарні. Аудит Київської міської клінічної лікарні № 17 показав, що з 24 апаратів штучної вентиляції легень лише 2 можуть лікувати хворих на коронавірус.
5 квітня КМДА було введено нові карантинні обмеження, які розширили зокрема перелік місць, в яких обов'язковим є перебування у респіраторах
З 16 квітня на в'їздах до Києва встановлено 9 блокпостів з метою недопущення до столиці осіб з температурою вищою за 37,5 градусів.
Станом на 23 квітня в Києві інфікувалися 104 медпрацівники, 16 з них перебували в лікарнях. Усього в столиці зафіксовано 1059 хворих.
Станом на 29 квітня у Києві складено 874 протоколи за ст. 44-3 («Порушення правил щодо карантину людей»), стягнено 9 штрафів.
Травень
15 травня у Дарницькому будинку-інтернаті для дівчат виявили 81 випадок інфікування. Загальна кількість заражень за добу у столиці становила рекордну на той час кількість — 153.
З 19 травня в Києві було дозволено роботу 19 ринків за умови дотримання карантинних умов.
23 травня о 12 годині громадський транспорт (окрім метро) відновив роботу у звичайному режимі з обмеженням максимальної кількості пасажирів у межах кількості сидячих місць.
25 травня відновив роботу київський метрополітен.
27 травня вперше у столиці одужало більше людей, аніж захворіло. На засіданні місцевої комісії з ТЕБ та НС було вирішено з 30 травня відкрити ТРЦ (без розважальних зон та фудкортів) та готелі (без ресторанів), з 1 червня — відновити роботу дитячих садків та закладів освіти для проведення ЗНО та атестацій.
Червень
2 червня біля Будинку Уряду України відбувся мітинг власників та працівників закладів громадського харчування. Вони виступали з вимогою дозволити приймати гостей не лише на літніх майданчиках та терасах, а й у приміщеннях. Вже наступного дня Кабмін дозволив відкрити ресторани і кафе з 5 червня у тих регіонах, де дозволяє епідеміологічна ситуація.
10 червня послаблення карантину у більшості регіонів України не були застосовані до Києва, оскільки інцидентність перевищувала встановлений урядом показник.
21 червня Київ вийшов на перше місце в Україні за кількістю випадків заражень, обігнавши Чернівецьку область. Однак за кількістю активних випадків столиця посідає друге місце, поступаючись Львівщині.
24 червня у Києві було послаблено карантин, зокрема, було дозволено роботу ресторанів, кінотеатрів і театрів та дозволено масові заходи кількістю до 10 осіб.
27 червня в Києві зафіксовано 142 випадки захворювання, це максимальне значення з початку епідемії.
Липень
1 липня Віталій Кличко оголосив про посилення карантинних обмежень у місті: закладам громадського харчування, а також розважальним закладам дозволяється працювати лише до 22:00. Це також стосується кінотеатрів та масових заходів.
6 липня в столиці було послаблено карантин, зокрема, було дозволено роботу ресторанів після 22:00 та роботу кінотеатрів.
26 липня аналогічний спалах було зафіксовано в Інституті спеціального зв'язку та захисту інформаціїКПІ, заразилися 52 з 152 курсантів. 28 липня діагноз було підтверджено ще у 81 курсанта, загальна кількість інфікованих склала 133.
За 29 липня у Києві було зафіксовано черговий антирекорд — 199 нових інфікувань, 81 з яких — в гуртожитках Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації КПІ.
Серпень — грудень
1 серпня Україну поділили на зони карантину, Київ увійшов до «зеленої».
13 серпня Київ увійшов до «жовтої» зони карантину через підняття захворюваності.
14 вересня Київ вперше віднесено до «помаранчевої» зони: заборонили масові заходи за участі понад 220 осіб, роботу установ розміщення (крім готелів), відвідування занять у ПТУ та ВНЗ групами понад 20 осіб тощо.
26 вересня в Києві зафіксовано антирекорд, за добу виявлено 447 хворих, з початку пандемії зафіксовано 21 492 хворих.
Станом на 20 жовтня київські лікарні за офіційними даними заповнені на 100 %, за неофіційними — на 105 %.
4 грудня в Києві було закрито на карантин п'ять шкіл і дев'ять дитячих садків, тимчасово закрито сім дитячих садків, на дистанційному навчанні знаходилось 287 шкіл.
8 грудня в Києві було відкрито ПЛР-лабораторію Сінево , яка працювала в режимі 24/7.
2021
20 березня в Києві було введено жорсткий локдаун з обмеженнями «червоної» зони: закрито культурні та розважальні заклади, ТРЦ. Кафе і ресторанам дозволили приймати відвідувачів.
2 квітня у Києві зайняті 84 % ліжок із киснем, це найгірша ситуація по країні, трохи ліпша у Львівській області — більше 71 %, у Житомирській області — 71,5 % та Миколаївській області — також 71,5 %.
5 квітня закрито дитсадки і школи, тим часом, громадський транспорт працює тільки за спецперепустками.
1 травня карантинні обмеження послаблено до рівня жовтої зони. Відновлено роботу громадського транспорту.
Інфікування відомих людей
18 березня захворів перший народний депутат — Сергій Шахов.
12 червня в ЗМІ з'явились повідомлення про позитивний тест дружини президента України — Олени Зеленської Напередодні про бажання захворіти на коронавірус розповідав сам президент.
23 серпня з'явилась інформація, що лідерка Батьківщини Юлія Тимошенко перебуває у важкому стані через коронавірус. Разом із нею інфікувалась донька та зять.
Лікування VIP-пацієнтів
25 березня департамент охорони здоров'я КМДА розіслав медзакладам міста наказ про особливі умови лікування «vip-пацієнтів».
Серед вимог: окремі, ізольовані від інших приміщення, палати площею від 13 м2 із затіненими вікнами. Палати повинні мати зручні комунікації з операційним блоком, діагностичним та іншими відділеннями. Також передбачено резерв лікарських засобів та розгортання окремих сестринських постів у палатах або біля них. Закладам наказано резервувати окремі операційні і забезпечити їх ліками, медзасобами та обладнанням.
Вимоги прописано й до професійного складу бригад медичної допомоги. В них має бути по чотири людини: лікар, двоє фельдшерів, водій. Усі повинні мати досвід роботи в закладах екстреної медичної допомоги від 5 років. Якщо таких не знайдеться, бригади повинні формуватися з «найбільш кваліфікованих медичних працівників».
Карантинні заходи (2020)
Громадський транспорт
Більше двох місяців — з 18 березня 2020 по 25 травня київський метрополітен не працював. З 23 березня по 23 травня наземний транспорт працював лише на 17 маршрутах, і лише для власників спеціальних перепусток. При цьому з 18 по 25 березня діяла постанова уряду, що забороняла одночасне перевезення більше ніж 10 пасажирів у салоні, з 25 березня — у кількості, що складає до половини кількості місць для сидіння, а для недопуску завеликої кількості пасажирів у салонах їздили поліцаї. У результаті на кінцевих зупинках транспорту вишукувались довгі черги, в яких пасажирам доводилось марнувати по півтори години і більше, щоб дістатися на роботу. Натомість всередині маршруту сісти в транспорт у години пік було неможливо взагалі.
Лише 23 травня відновили роботу усі маршрути наземного транспорту (включно з маршрутними таксі), а 25 травня — метрополітен. При цьому залишається чинною вимога перебувати у салоні транспорту в масках, а також обмеження кількості пасажирів у салоні кількістю місць для сидіння. Останню вимогу приватні перевізники систематично порушують.
Заборона відвідування парків
З 6 квітня киянам було суворо заборонено відвідувати парки та інші зони відпочинку. Найбільш резонансний інцидент трапився в Гідропарку, де поліція перекрила прохід на острів, а коли киянин намагався потрапити на спортмайданчик вплав, затримала його, згодом адмінпротокол було повернуто в поліцію через неналежне оформлення. Згодом суд виправдав дії чоловіка, а сам спортсмен повідомив, що планує притягнути причетних до свого затримання поліцейських до кримінальної відповідальності. Крім того, поліція перекрила вулицю Труханівську, заблокувавши таким чином найкоротший велосипедний маршрут з Троєщини до центру міста.
З кінця квітня в ЗМІ з'являються повідомлення, що свідчать про те, що людям вдається порушувати заборону на відвідування парків — зокрема в парку Кіото, в парку Слави. Пізніше головний санітарний лікар Ляшко визнав, що парки закривалися заради психологічного ефекту, а не епідеміологічного.
Лише 11 травня заборона відвідувати парки була офіційно скасована, і, зокрема, поліцаї розблокували спортмайданчики на Гідропарку У червні із потеплінням попри офіційну заборону купання і вимогу знаходитись у масці, киянам вдалося розпочати купальний сезон, не обтяжуючи себе носінням масок.
У релігійних установах
З кінця березня ПЦУ та УГКЦ закликали вірян бути обережними і дивитися літургії через інтернет, натомість РПЦвУ закликала приходити своїх шанувальників до храмів, а окремі представники цієї організації влаштовували хресні ходи «проти коронавірусу».
5 квітняКиєво-Печерську лавру закрили для відвідування через коронавірус. 6 квітня стало відомо про інфікування настоятеля Києво-Печерської лаври Павла (Лебідя) і ще 4 священнослужителів цього закладу, а також намісника Іонинського монастиря у Києві. 13 квітня, коли кількість інфікованих у Києво-печерській лаврі досягла 90 осіб, цей заклад було закрито на карантин, що протривав більше 2 місяців. 17 квітня після виявлення інфікованих було закрито на карантин Іонійнський монастир, а 22 квітня — Свято-Покровський монастир у Голосіїві.
Заборона масових зібрань у церквах стосувалась в тому числі і святкування Великодня, що припадав на 19 квітня.
26 травня у трьох монастирях Києва зняли карантин.
1 червня Віталій Кличко знову оголосив про спалах коронавірусу у монастирі — Фролівському жіночому монастирі на Подолі. За останні декілька діб інфікування виявили у 26 служниць, 8 з яких госпіталізували.
Поминальні дні
З 21 квітня киянам заборонили відвідувати кладовища окрім як для поховання померлих, а поминальні дні було відкладено на 6—8 червня, у ці дні було організоване транспортне сполучення міста з південним та північним кладовищами.
Кафе і ресторани
Попри заборону роботи кафе і ресторанів під час карантину, окремі випадки роботи ресторанів були зафіксовані. Так, 27 квітня журналістами було виявлено роботу ресторану «Велюр», що належить депутату Миколі Тищенку, а до 4 травня поліцією було виявлено і закрито ще 3 ресторани, що порушували карантин. Лише 11 травня було дозволено роботу літніх майданчиків, проте у приміщеннях кафе і ресторани станом на початок червня не відновлюють роботу.
24 червня, відповідно до прийнятних показників, КМДА дозволила роботу закладів громадського харчування у приміщеннях.
Карантинні заходи (2021)
23 березня 2021 року у Києві через погіршення епідеміологічної ситуації було запроваджено «червону зону» карантинних обмежень. 5 квітня громадянам було заборонено користуватись громадським транспортом, за винятком осіб, що мають спеціальні перепустки Усі школи було переведено на дистанційний режим навчання, закрито дошкільні та позашкільні освітні заклади
1 травня було оголошено про вихід Києва з червоної зони. З 1 травня відновив роботу громадський транспорт, заклади громадського харчування, торгові центри, а 5 травня — відновлено навчання у закладах освіти.
23 вересня у зв'язку зі зростанням кількості хворих усі регіони України включно з Києвом було переведно до «жовтої зони». Більшість навчальних закладів продовжують працювати без обмежень за винятком декількох
З 1 листопада в Києві оголошено обмеження червоної зони. Було переведено на дистанційний режим навчальні заклади, а невакцинованим особам було заборонено проїзду громадському транспорті, щодо порушників поліцаї в перший же день склали 20 протоколів. Жорсткі заходи та обмеження прав невакцинованих осіб стали причиною акцій протесту у центрі міста 3 листопада.
This article uses material from the Wikipedia Українська article COVID-19 у Києві, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses. ®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.