|Псевдонім= |Мова оригіналу імені=
Шолом-Алейхем | ||||
---|---|---|---|---|
שולעם-עלייכעם | ||||
Шолом-Алейхем | ||||
Ім'я при народженні | Соломон- Олексій Наумович Рабинович | |||
Народився | 2 березня 1859 Переяслав, Переяславський повіт, Полтавська губернія, (нині Київська область, Україна) | |||
Помер | 13 травня 1916 (57 років) Нью-Йорк, США ·туберкульоз | |||
Поховання | Маунт-Кармел | |||
Громадянство | Російська імперія→ США | |||
Національність | український єврей | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | їдиш, російська, іврит | |||
Роки активності | 1883–1916 | |||
Magnum opus | цикл «Тев'є-молочар» | |||
Родичі | Бел Кауфман і Ben Zion Goldbergd | |||
Діти | Sarah Solomonovna Rabinovichd і Marie Waifed | |||
Автограф | ||||
Сайт: sholemaleichem.org | ||||
| ||||
Шолом-Алейхем у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Шолом-Алейхем (їд. שלום־עליכם, у перекладі — «мир вам», справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Соломон Наумович (Шо́лом Но́хумович); 18 лютого (2 березня) 1859, Переяслав — 13 травня 1916, Нью-Йорк, США) — єврейський письменник, драматург, один з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш. Також писав свої твори івритом і російською. Життя митця було тісно пов'язане з Україною.
Народився в місті Переяславі на Полтавщині (тепер Київська область) у родині дрібного крамаря. Дитячі роки минули в невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії (тепер село в Бориспільському районі Київської області). Навчався в Хедері — єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався і загальною освітою, навчався у повітовій школі.
З 1876 року працював домашнім вчителем у єврейського магната, орендаря земель Елімелеха Лоєва. Протягом 1877—1880 років в селі Софійці, що на Богуславщині, працював вихователем дочки Ольги магната Елімелеха Лоєва, з якою згодом одружився.
У 1880—1882 роках Шолом-Алейхем працював громадським рабином у Лубнах. Після одруження з донькою Лоєва у 1883—1887 роках жив і працював у Білій Церкві.
У 1887—1890, 1893—1905 роках жив у Києві (він називав його у своїх творах Єгупцем), де займався торговельними справами. Після єврейських погромів у Києві в жовтні 1905 року переїхав до Львова, Австро-Угорщина.
Шолом-Алейхем багато подорожував, відвідав Женеву, Лондон, Варшаву, Вільно, Берлін та інші міста світу, де виступав перед своїми читачами. У 1907—1914 роках жив у Італії та Швейцарії.
У 1915 році переїхав до Нью-Йорка, де і помер.
Літературна діяльність Шолом-Алейхема розпочалася наприкінці 1870-х років, коли у періодичних виданнях було опубліковано кілька кореспонденцій і статей мовою їдиш. Перші художні твори — повість «Два камені» та оповідання «Вибори» (обидва — 1883 року). Тоді ж уперше підписався псевдонімом Шолом-Алейхем (єврейське вітання — «Мир Вам»).
Поява Шолом-Алейхема знаменувала нову сторінку в розвитку новітньої прози мовою їдиш. Головні герої Шолом-Алейхема — бідні «маленькі люди», які, незважаючи на важке, злиденне життя, оптимістично дивляться у майбутнє, з гумором оцінюють своє становище, вірять у справедливість та мудрість Творця. У памфлеті «Суд над Шомером…» (1888 рік) виступив проти засилля бульварної літератури. Започаткував книжкову серію «Єврейську народну бібліотеку».
Першими книжечками серії стали романи Шолом-Алейхема «Стемпеню» (1888) та «Йоселе-Соловей» (1890). Перший твір присвячений фундатору нової єврейської прози Менделе Мойхер-Сфоріму, якого Шолом-Алейхем називає «дідусем Менделе», а себе «онуком». Творчий зв'язок «дідуся» та «онука» простежується у життєписі єврейської громади, у майстерному володінні сатирою, у захисті прав принижених. У циклі «Менахем-Мендл» (1892—1909) Шолом-Алейхем карикатурно показав інший світ — світ наживи, спекуляцій, шахрайства. У 1894 році видав першу повість із широко відомого циклу «Тев'є-молочар» (1894—1914). Цей «сільський єврей» з грубою зовнішністю та ніжною душею стає одним із улюблених типів письменника.
Герої дитячих оповідань Шолом-Алейхема, незважаючи на безрадісні умови життя, все ж усміхаються та жартують. Життя дітей відображено в повісті «Хлопчик Мотл» (1907—1916), збірках «Оповідання для дітей» (1886—1916), «Пісня пісень» (1909—1911). Останнім твором своєрідного триптиха (перші два — «Стемпеню» та «Йоселе-Соловей») з життя єврейської художньої інтелігенції став роман «Мандрівні зорі» (1909—1911). Книги Шолом-Алейхема сприймалися як твори, сповнені любові до «маленької» людини, що змальовувалась письменником в ореолі щирого співчуття та сумного гумору.
Після єврейських погромів Шолом-Алейхем виїхав до Львова, а потім у США. У 1907 році — до Женеви, де була видана перша частина повісті «Хлопчик Мотл». З 1908 року письменник жив у Росії, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Італії, Данії, знову в США.
В останні роки життя Шолом-Алейхем завершив працю над циклами оповідань «Тев'є-молочар», «Менахем-Мендл», «Хлопчик Мотл». Він написав цикл оповідань, комедію «Крупний виграш», автобіографічний роман «З ярмарку».
Творчість письменника забарвлена українським колоритом, у творах подано описи української природи, використано українську лексику, фольклор.
Більшість подій, про які пише Шолом-Алейхем, відбуваються в Україні. Втім, українські міста та їхнє населення у творах Шолом-Алейхема відіграють хіба що роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейської громади. Часом він надавав містам і містечкам умовні назви: Київ — Єгупець, Боярка — Бойберик, Одеса — Чорноморськ, а Росія — тітка Рейзя. Однак навіть окремі штрихи, якими він змальовував оточення єврейської громади, є цінними для нас, бо нанесені рукою очевидця. До того ж вони, переважно, надзвичайно влучні.
Львів, бачте, вже зовсім не те, що Броди. По-перше, само по собі місто — чистота, ширина, краса! Не намилуєшся. Тобто, звісно, є і у Львові вулиці такі самісінькі, як і у Бродах, котрими і серед літа можна пройти лише у глибоких калошах і затиснувши носа. Зате посеред міста розкинувся парк, у якому дозволено гуляти всім, навіть козам. Вільна країна! По суботах євреї шпацерують всіма вулицями, і ніхто їм на те навіть не зауважить. А які люди! Чисте золото! Мама каже, що Бродам до Львова — як землі до неба. Мій брат Еля жалкує, що після кордону спочатку йдуть Броди, а за ними Львів. Шкода, що не навпаки. Але Піня йому втовкмачує, що Львів через те й кращий, ніж Броди, що розташований далі від кордону, зате ближчий до Америки. |
Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Твори письменника перекладені десятками мов світу. Перше зібрання творів Шолом-Алейхема у чотирьох томах вийшло в світ у 1903 році. 3 нагоди 25-річчя його літературної діяльності ювілейний комітет викупив права на видання його творів у приватних видавців і передав їх автору.
У Переяславі розташована садиба-музей Шолом-Алейхема (на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини), відкритий в 1978 році на честь 120-річчя з дня народження письменника. У 1997 році у Києві було відкрито пам'ятник письменнику; встановлено пам’ятник Шолом-Алейхему у Богуславі, де він перебував неподалік у селі Софійці (1877-1880).
У 1999 році Кабінет Міністрів України затвердив рішення Київської міської державної адміністрації про створення музею-квартири Шолом-Алейхема в українській столиці. Відкрили його 2 березня 2009 року по вулиці Великій Васильківській, 5а. Водночас сам заклад увійшов до Музею історії Києва.
В Україні ім'я Шолом-Алейхема носять вулиці у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Полтаві, Житомирі, Новограді-Волинському, Чернівцях, Білій Церкві, Броварах. Також є вулиці у містах: Бердичів, Броди, Коростень, Збараж, Переяслав, Ніжин, Херсон, Умань, Новомиргород, Сміла, Старокостянтинів (Хмельницька область), Славута (Хмельницької області), Деражня (Хмельницька область), Гайсин, Дрогобич.
На честь Шолом-Алейхема названо один з кратерів на Меркурії.
У 2007 році Президент України видав указ «Про відзначення 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема».
13 вересня 2020 року в місті Біла Церква відбулось відкриття скульптурної композиції на честь письменника, виготовленої за кошти громадського бюджету міста.
Перші переклади Шолом-Алейхема українською з'явилися в підавстрійській Україні, зокрема у львівському часописі ЛНВ у 1906 році вийшли друком такі оповідання Шолом-Алейхема як «Дядько Піні та тітка Рейся» (переклад Г. Кернеренка) та «Німець» (переклад Л. Буди). У підрадянській Україні, переклади Шолом-Алейхема стали з'являтися трохи пізніше. Так оповідання «Великий виграш. Народна п'єса на п'ять дій», опубліковано в журналі «Червоний шлях» (1926, № 5-6), оповідання «Агенти. Комедія на одну дію» з'явилося окремим виданням в серії «Робочий клуб» (Харків, 1926 рік), а оповідання «Ша, ми їдемо до Америки» з'явилося у журналі «Життя і революція» (1927 рік, № 4).
У 1920-1930-х роках багато творів Шолом-Алейхема переклав Ефраїм Райцин.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Шолом-Алейхем, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.