Георгій Павлович Швед (26 листопада 1932, Дніпродзержинськ — 24 жовтня 2022, Київ) — український лікар-невролог, кандидат медичних наук (1973).
Протягом 35 років — заступник головного лікаря з медичних питань Київської міської клінічної лікарні № 4 (1977—2012). В молоді роки — завідувач психіатричної служби рідного Дніпродзержинська, головний лікар Дніпродзержинської станції швидкої допомоги (1959—1962). Заслужений лікар України.
Георгій Швед | |
---|---|
У 2018-му році | |
Народився | 26 листопада 1932 Дніпродзержинськ, УРСР |
Помер | 24 жовтня 2022 (89 років) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Alma mater | Київський медичний інститут |
Галузь | медицина (неврологія) |
Заклад | Київська міська клінічна лікарня №4 (1977—2012) |
Науковий ступінь | кандидат медичних наук (1973) |
Науковий керівник | Василь Мілько |
Членство | член президії Київської організації ветеранів України, член Київської спілки колишніх малолітніх в'язнів фашизму |
Нагороди |
11-річним хлопцем два місяці був в'язнем концентраційного табору біля Дніпродзержинську (нинішня територія смт Карнаухівка), з якого вчинив втечу разом із старшим братом. Один із засновників Київської спілки колишніх малолітніх в'язнів фашизму, її багаторічний керівник.
Народився 26 листопада 1932 року в Дніпродзержинську (нині — Кам'янське).
В 11 років, «завдячуючи» своєму дорослому вигляду, став в'язнем німецького концентраційного табору на нинішній території смт Карнаухівка. Через два місяці після ув'язнення здійснив втечу з табору разом зі старшим братом Віталієм (1926—2019), після чого, до звільнення Дніпропетровщини, брати переховувалися у знайомої родини в селі Шульгівка.
Після війни працював в колгоспі, закінчив Дніпродзержинське ремісниче училище № 1 (нині — Кам'янське вище професійне училище), навчався ремонту та встановленню електрообладнання на металургійних підприємствах.
Вищу освіту отримав в Київському медичному інституті, планував стати хірургом. Після вмовлянь колег з Дніпродзержинську зайняв посаду завідувача психіатричної служби міста, паралельно вивчав неврологію.
В 26 років став головним лікарем Дніпродзержинської станції швидкої допомоги, на цій посаді співпрацював з київською колегою Наталією Ленгауер. У 1962-му році прийнятий до клінічної ординатури кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту, де встиг попрацювати з академіком Борисом Маньківським, який невдовзі пішов з життя.
У 1972-му році була створена Київська міська клінічна лікарня № 4, на базі якої Георгій Швед захистив кандидатську дисертацію на тему «Лечение больных сирингомиелией инкорпорированными йодом-131, фосфором-32, золотом-198». Через п'ять років погодився стати заступником головного лікаря з медичних питань. На цій посаді працював 35 років — до 2012-го року. Як лікар-невролог, надавав медичну допомогу учасникам війни в Афганістані та інших військових конфліктів.
У 1992—1993 роках — один із творців Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У 1994-му році став одним з засновників Київської спілки колишніх малолітніх в'язнів фашизму, яку очолював багато років. Був членом президії Київської організації ветеранів України, очолював її медичну комісію.
У 2021-му році міський голова Києва Віталій Кличко присвоїв Георгію Шведу звання «Почесного громадянина» міста.
Був одружений, виховав двох дітей. Помер за місяць до 90-го дня народження, 24 жовтня 2022 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4166111° пн. ш. 30.5016389° сх. д.).
This article uses material from the Wikipedia Українська article Швед Георгій Павлович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.