Церковна діяльність Івана Мазепи спрямована на будівництво церков, монастирів і церковних шкіл саме в Україні.
За відомостями митрополита Іларіона (Огієнка), дослідника гетьманства Мазепи, доктора історичних наук Юрія Мицика, наукового співробітника Інституту історії України НАН України за рахунок власних коштів Іван Мазепа побудував 26 соборів, церков, в тому числі і за межами України.
На кошти Івана Мазепи проводиться ремонт Софійського собору, реставрація Михайлівського золотоверхого монастиря, Успенського собору та Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, відновлюються Кирилівська церква в Києві і Борисоглібський собор у Чернігові. Коштом гетьмана будуються нові монументальні храми, деякі збереглися й до нашого часу. До них належать церква Всіх Святих на Економічній брамі Печерського монастиря, Миколаївський військовий собор, Богоявленський собор у Братському монастирі та ін. За зразком цих церков на кошти гетьмана зводяться Вознесенський собор в Переяславі, будується ряд церков у столиці гетьмана в Батурині, які згодом були знищені Меншиковим.
Гетьман приділяв велику увагу зміцненню обороноздатності монастирів. Для цього виділив значні кошти. В результаті цих дій Києво-Печерська лавра оточується кам'яними стінами, що добре збереглися донині.
Церковне будівництво гетьман Мазепа не обмежує Києвом. На його кошти будуються нові церкви в Глухові, Лубнах, Густиня, Дігтярях, а також на території Московської держави (Рильськ, Іванівське (теперішня Курська область).
З власної ініціативи й власним коштом Іван Мазепа побудував такі храми:
За відомостями Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського, значна частина універсалів гетьмана Івана Мазепи спрямована на підтримку єпархій, монастирів і парафій. З більш ніж 500 відомих на цей час універсалів Мазепи на частку української православної церкви припадає понад 130.
Крім земельних наділів і дозволів на торги, промисли, млини, а також на право збору різних локальних податків, гетьман Мазепа роздає чимало «оборонних» універсалів монастирям, звільняючи їх від тих чи інших податків і повинностей, а також забороняючи полковій та сотенній адміністрації втручатися у внутрішні справи монастирських володінь.
Так, універсалом № 131 від 1 грудня 1689 року Івана Мазепа видає дозвіл Глухівському священику Максиму Софоновичу на будівництво млина та слободи при ній, а універсалом № 195 від 11 травня 1692 року передає в «слухняність» Києво-Печерській лаврі жителів, які оселилися біля Масалаєвського млина.
Гетьман Мазепа приділяв велику увагу розвитку шкіл, які діяли при церквах. Як видно з його універсалу № 385 від 8 лютого 1704 року, на території Новгород-Сіверської сотні існували школи.
У 1700 році, на прохання Лазаря Барановича, гетьман Мазепа своїм коштом будує будинок Чернігівського колегіуму. На думку Олександра Коваленка, «чернігівський колегіум, створений за зразком Києво-Могилянської академії, давав своїм вихованцям досить широку гуманітарну освіту енциклопедичного характеру. Чимало його випускників залишили помітний слід у розвитку української культури, знайшли своє покликання на освітянській ниві».
Велику роль відіграв Іван Мазепа в становленні Києво-Братської школи, а потім колегії, заснованої київським митрополитом Петром Могилою. Саме за допомогою Мазепи цей навчальний заклад набув статусу академії і увійшов в історію як Києво-Могилянська академія.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Церковна діяльність Івана Мазепи, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.