Церковна Діяльність Івана Мазепи

За відомостями митрополита Іларіона (Огієнка), дослідника гетьманства Мазепи, доктора історичних наук Юрія Мицика, наукового співробітника Інституту історії України НАН України за рахунок власних коштів Іван Мазепа побудував 26 соборів, церков, в тому числі і за межами України.

На кошти Івана Мазепи проводиться ремонт Софійського собору, реставрація Михайлівського золотоверхого монастиря, Успенського собору та Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, відновлюються Кирилівська церква в Києві і Борисоглібський собор у Чернігові. Коштом гетьмана будуються нові монументальні храми, деякі збереглися й до нашого часу. До них належать церква Всіх Святих на Економічній брамі Печерського монастиря, Миколаївський військовий собор, Богоявленський собор у Братському монастирі та ін. За зразком цих церков на кошти гетьмана зводяться Вознесенський собор в Переяславі, будується ряд церков у столиці гетьмана в Батурині, які згодом були знищені Меншиковим.

Гетьман приділяв велику увагу зміцненню обороноздатності монастирів. Для цього виділив значні кошти. В результаті цих дій Києво-Печерська лавра оточується кам'яними стінами, що добре збереглися донині.

Церковне будівництво гетьман Мазепа не обмежує Києвом. На його кошти будуються нові церкви в Глухові, Лубнах, Густиня, Дігтярях, а також на території Московської держави (Рильськ, Іванівське (теперішня Курська область).

 

З власної ініціативи й власним коштом Іван Мазепа побудував такі храми:

1. Миколаївський собор Пустинно-Миколаївського монастиря в Києві;
2. Трапезна церква Пустинно-Миколаївського монастиря в Києві;
3. Братська Богоявленська церква на Подолі в Києві;
4. Дзвіниця Софійського собору в Києві;
5. Церква всіх Святих Києво-Печерської лаври;
6. Онуфріївська вежа — церква Києво-Печерської лаври;
7. Вознесенська церква у Вознесенському жіночому монастирі в Києві;
8. Троїцький собор у Батурині;
9. Воскресенська церква в Батурині;
10. Покрова Пресвятої Богородиці в Батурині;
11. Вознесенський собор (Переяслав)
12. Дзвіниця Борисоглібського монастиря в Чернігові;
13. Церква святителя Іоанна Предтечі в Борисоглібському монастирі в Чернігові;
14. Церква святителя Іоанна Євангеліста в Чернігові;
15. Успенський собор Глухівського жіночого монастиря;
16. Трапезна церква Густинського монастиря;
17. Трапезна церква Мгарського монастиря в Лубнах;
18. Церква святителя Іоанна Хрестителя в Рильську;
19. Миколаївська церква в Макошинському монастирі;
20. Покровська церква в Дігтярях;
21. Покровська церква у Прачах;
22. Соборний храм Різдва Христового і монастирські будівлі Домніцького чоловічого монастиря;
23. Церква Воскресіння Христового та монастирські будівлі Любецького Антонівського монастиря;
24. Церква Бахмацького монастиря;
25. Церква Успіння Пресвятої Богородиці Каменського Успенського монастиря;
26. Покровська церква на Запорізькій Січі;
27. Церква Пресвятої Богородиці в Новобогородицької фортеці.

• Срібні ворота, відлиті на замовлення Івана Мазепи.
• Найбільш значущим подарунком гетьмана Мазепи українській церкві є Пересопницьке Євангеліє, на якому нині складають присягу Президенти України. Іншим подарунком стали срібні з позолотою царські ворота вагою 50 кг, які на замовлення гетьмана Мазепи були відлиті в Німеччині (Аугсбург) за ескізом невідомого чернігівського художника.
• У Храм гробу Господнього (Єрусалим) гетьман Мазепа подарував срібну тарілку і дорогу плащаницю з написами на кожній.
• У 1699 році на замовлення Мазепи для Воскресенської церкви в Батурині був відлитий дзвін «Голуб» (укр. Мазепин дзвін). На дзвоні відлитий документально датований портрет Мазепи кінця XVII століття. На думку дослідника Бориса Пилипенка, Мазепин дзвін є «визначною пам'яткою української ливарної справи». Крім цього, дари Мазепи церквам знаходяться в православних храмах Сирії, Палестини, Стамбула і на Афоні.

Універсали на користь церков і монастирів

За відомостями Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського, значна частина універсалів гетьмана Івана Мазепи спрямована на підтримку єпархій, монастирів і парафій. З більш ніж 500 відомих на цей час універсалів Мазепи на частку української православної церкви припадає понад 130.

Крім земельних наділів і дозволів на торги, промисли, млини, а також на право збору різних локальних податків, гетьман Мазепа роздає чимало «оборонних» універсалів монастирям, звільняючи їх від тих чи інших податків і повинностей, а також забороняючи полковій та сотенній адміністрації втручатися у внутрішні справи монастирських володінь.

Так, універсалом № 131 від 1 грудня 1689 року Івана Мазепа видає дозвіл Глухівському священику Максиму Софоновичу на будівництво млина та слободи при ній, а універсалом № 195 від 11 травня 1692 року передає в «слухняність» Києво-Печерській лаврі жителів, які оселилися біля Масалаєвського млина.

Гетьман Мазепа приділяв велику увагу розвитку шкіл, які діяли при церквах. Як видно з його універсалу № 385 від 8 лютого 1704 року, на території Новгород-Сіверської сотні існували школи.

У 1700 році, на прохання Лазаря Барановича, гетьман Мазепа своїм коштом будує будинок Чернігівського колегіуму. На думку Олександра Коваленка, «чернігівський колегіум, створений за зразком Києво-Могилянської академії, давав своїм вихованцям досить широку гуманітарну освіту енциклопедичного характеру. Чимало його випускників залишили помітний слід у розвитку української культури, знайшли своє покликання на освітянській ниві».

Велику роль відіграв Іван Мазепа в становленні Києво-Братської школи, а потім колегії, заснованої київським митрополитом Петром Могилою. Саме за допомогою Мазепи цей навчальний заклад набув статусу академії і увійшов в історію як Києво-Могилянська академія.