Хма́ра — скупчення на певній висоті в тропосфері продуктів конденсації водяної пари (водяні хмари), кристалів льоду (льодяні хмари), або їх суміші (мішані хмари), видиме неозброєним оком.
При укрупненні хмарних елементів і зростанні їхньої швидкості падіння вони випадають із хмар у вигляді опадів. Таке скупчення поблизу земної поверхні зветься туманом, імлою — в залежності від концентрації. Краплинки атмосферної вологи на поверхні різних тіл звуться росою, кристали льоду — інеєм. Зазвичай хмари спостерігаються в тропосфері, нижньому шарі земної атмосфери. Тропосферні хмари поділяються на роди, види, різновиди за додатковими ознаками відповідно до міжнародної класифікації хмар. Зрідка спостерігаються інші види хмар: перламутрові хмари (на висоті 20-30 км) і сріблясті хмари (70-80 км).
Утворення хмар пов'язане з виникненням в атмосфері областей з високою відносною вологістю. Хмароутворення проходить чотири етапи:
Наявність в атмосфері величезного числа дрібних частинок, що грають роль ядер конденсації, забезпечує появу зародкових крапель уже при досягненні насичення. Умови насичення створюються в результаті охолодження повітря, викликаного його розширенням при:
Подальше охолодження повітря приводить до появи надлишкової пари, що поглинається краплями що зростають в діаметрі. Таким чином, спочатку краплі ростуть переважно за рахунок конденсації водяної пари. Потім, у міру їхнього укрупнення, все більшу роль починають грати процеси зіткнення й злиття крапель одна з одною (так звана коагуляція хмарних елементів). Коагуляційний механізм — основний механізм росту хмарних крапель радіусом понад 30 мкм. При від'ємних температурах хмари можуть бути краплинні (переохолоджені), кристалічні або змішані, тобто складеними із крапель і кристалів. Малі розміри хмарних крапель дозволяють їм довго зберігатися в рідкому стані й при від'ємних температурах. Так, при −10 °C хмари у половині випадків краплинні, в 30 % — змішані, й лише в 20 % — кристалічні. Переохолоджені ж краплі в хмарах зустрічаються аж до −40 °C. Перенасичення над кристалами значно більше, ніж над краплями (пружність насичення водяної пари над льодом нижче, ніж над водою), завдяки чому в змішаних хмарах кристали ростуть значно швидше, ніж краплі, що сприяє випаданню гідрометеорів.
Наприкінці 19 століття була прийнята міжнародна класифікація хмар. Ця класифікація являє собою поділ тропосферних хмар на роди, види, різновиди за додатковими ознаками із відповідними латинськими найменуваннями, прийнятими за міжнародною угодою. В Україні застосовуються також їхні українські еквіваленти.
Хмари можна класифікувати в різний спосіб:
У залежності від швидкості висхідних потоків можна виділити три класи хмар:
На початку 2017 року, офіційно, як окремий вид, до “Міжнародного атласу хмар” було включено Валові хмари, або так званого "грозового коміра".
Кожний рід хмар спостерігається у визначеному інтервалі висот (ярусі), що залежить від широти. У залежності від висоти основи виділяють:
Окремо виділяють:
Ярус | Тип | Висота (км) | Ілюстрація | ||
---|---|---|---|---|---|
Полярні широти | Помірні широти | Тропічні широти | |||
Верхній | А (лат. Cirro; англ. High) | 3-8 | 5-13 | 6-18 | |
Середній | B (лат. Alto; англ. Midium) | 2-4 | 2-7 | 2-8 | |
Нижній | C (лат. Strato; англ. Low) | до 2 | до 2 | до 2 | |
Вертикального розвитку | D |
За формою хмарних утворень виділяється 10 родів хмар, що взаємно виключають один одного:
Символ | Рід | Латинська назва |
---|---|---|
Перисті | Cirrus (Ci) | |
Перисто-купчасті | Cirrocumulus (Cc) | |
Перисто-шаруваті | Cirrostratus (Cs) | |
Високо-купчасті | Altocumulus (Ac) | |
Високо-шаруваті | Altostratus (As) | |
Шарувато-купчасті | Stratocumulus (Sc) | |
Шаруваті | Stratus (St) | |
Шарувато-дощові | Nimbostratus (Ns) | |
Купчасті | Cumulus (Cu) | |
Купчасто-дощові | Cumulonimbus (Cb) |
Велика частина родів підрозділяється на види за особливостями їхньої форми і внутрішньої структури. Види також взаємно виключаються. Кожна окрема хмара визначеного роду може бути віднесена тільки до одного виду. Видові назви, застосовані як доповнення до родової назви хмари, такі:
Вид | Латинська назва | Скорочення |
---|---|---|
Волокнисті | fibratus | fid |
Кігтеподібні | uncinus | unc |
Щільні | spissatus | spiss |
Баштоподібні | castellanus | cast |
Пластівчасті | floccus | floc |
Шаруватоподібні | stratiformis | str |
Туманоподібні | nebulosus | neb |
Сочевицеподібні | lenticularis | lent |
Розірвані | fractus | fr |
Пласкі | humilis | hum |
Середні | mediocris | med |
Потужні | congestus | cong |
Лисі | calvus | calv |
Волохаті | capillatus | cap |
Хмари можна класифікувати за особливостями макроскопічних елементів, а також за більшим або меншим ступенем прозорості. Різновиди взаємно не виключаються. Одна і та ж хмара може бути віднесена до двох або декількох різновидів, або до жодного з них. Назви різновидів, що можуть приєднуватися до назви роду хмар, такі:
Різновид | Латинська назва | Скорочення |
---|---|---|
переплутані | intortus | int |
хребтовидні | vertebratus | vert |
хвилясті | undulatus | und |
радіальні | radiatus | rad |
діряві | lacunosus | lac |
подвійні | duplicatus | dupl |
прозорі | translucidus | tr |
роздільні | perlucidus | perl |
непрозорі | opacus | op |
Різновиди translucidus і opacus взаємно несумісні.
У залежності від фазового стану частинок вологи хмари поділяються на:
Різні види хмар можуть містити різні об'єми води:
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Хмара |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хмара |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Хмара, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.