Уряд Вітольда Фокіна — перший склад Кабінету Міністрів Української РСР і України, що працював з квітня–травня 1991 року до жовтня 1992 року.
Уряд Вітольда Фокіна | |
---|---|
Україна 1-й Кабінет Міністрів України | |
Фокін Вітольд Павлович | |
Дата формування | 18 квітня 1991 |
Дата розпуску | 1 жовтня 1992 |
Люди та організації | |
Президент України | Кравчук Леонід Макарович |
Прем'єр-міністр | Фокін Вітольд Павлович |
Список голів уряду | Прем'єр-міністри України |
Історія | |
Попередній | Уряд Віталія Масола — Вітольда Фокіна (Рада Міністрів УРСР) |
Наступний | Уряд Леоніда Кучми |
Кабінет Міністрів УРСР (потім України) був утворений на заміну Раді Міністрів УРСР разом із посадою Премʼєр-міністра УРСР (потім України). Першим премʼєр-міністром став тодішній Голова Ради Міністрів Вітольд Фокін, який сформував і очолив перший склад Кабінету Міністрів.
Після відставки Фокіна з посади, новим премʼєр-міністром став Леонід Кучма, що очолив новий склад уряду.
18 квітня 1991 року Верховна Рада УРСР 12-го скликання прийняла закон № 980-XII, яким утворила Кабінет Міністрів, що мав замінити Раду Міністрів УРСР. Новий орган мав складатися з Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єра, віце-прем'єра, державного секретаря Кабінету Міністрів, державних міністрів і міністрів Української РСР. Водночас точну кількість міністерств було вирішено визначити пізніше. Також Рада Міністрів зберігала свої повноваження до затвердження персонального складу Кабінету Міністрів.
У той же день Верховна Рада призначила Премʼєр-міністром діючого Голову Ради Міністрів Вітольда Фокіна і доручила йому надати пропозиції про персональний склад Кабінету Міністрів.
13 травня 1991 року Верховна Рада затвердила перелік із 22 міністерств в УРСР, і також включила Голову Комітету державної безпеки УРСР до складу Кабінету Міністрів.
21 травня 1991 року Верховна Рада внесла зміни до Конституції УРСР, якими остаточно визначила Кабінет Міністрів найвищим органом державного управління Української РСР. У той же день Верховна Рада призначила:
5–6 червня 1991 року Верховна Рада призначила на посади низку інших міністрів (див. список далі).
5 липня 1991 року Верховна Рада заснувала посаду Президента Української РСР (пізніше України), який мав стати головою системи державного управління (виконавчої влади), і якому мав підпорядковуватися Кабінет Міністрів. Зокрема, тепер президент мав пропонувати Верховній Раді кандидатуру Прем'єр-міністра, а також за погодженням з Радою призначати Державного міністра з питань оборони, національної безпеки і надвзичайних ситуацій, Міністра внутрішніх справ, Міністра закордонних справ, Міністра фінансів, Міністра юстиції та Голову Комітету державної безпеки. Решту членів Кабінету Міністрів президент мав призначати і звільняти особисто за поданням Прем'єр-міністра. До вступу на посаду президента, його повноваження мали виконувати ті ж органи, що і раніше.
24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила незалежність України і одразу почала вживати термін «Кабінет Міністрів України» замість «Кабінет Міністрів Української РСР». 17 вересня до Конституції України були внесені відповідні зміни — ними скрізь змінено вживання слів «Українська РСР» на «Україна».
Також 24 серпня Верховна Рада утворила Міністерство оборони України і наділила Голову Верховної Ради додатковими поноваженнями до обрання Президента України, зокрема правом зупиняти постанови і розпорядження Кабінету Міністрів та інших актів виконавчої влади у разі їх невідповідності Конституції України.
3 вересня 1991 року Верховна Рада призначила Міністром оборони Костянтина Морозова.
1 грудня 1991 року першим Президентом України було обрано Леоніда Кравчука, якив вступив на посаду після своєї інавгурації, що відбулася 5 грудня 1991 року.
З початку 1992 року уряд Фокіна ввів в обіг купоно-карбованець і став на шлях «шокової терапії» в економіці України, проголосивши лібералізацію ринкової торгівлі та повну свободу ринкових цін, за винятком цін на деякі товари. Однак відсутність кроків для створення механізмів ринкової економіки і приватизації, а також збереження широкого державного контролю поглибили економічну кризу, викликали значне зростання цін і різке погіршення життєвого рівня більшості населення.
7 лютого 1992 року Верховна Рада України визначила незадовільною діяльність Уряду і надала право Президенту України визначати структуру Уряду та рекомендувала йому протягом 10-ти днів сформувати новий склад Уряду.
25 лютого 1992 року Президент України Леонід Кравчук увів до складу Кабінету Міністрів України додаткові посади Віце-прем'єр-міністра України та Міністра Кабінету Міністрів України, а також Голову правління Фонду державного майна України. Тим же указом Кравчук скасував інститут державних міністрів України і реорганізував частину міністерств. Так в уряді стало 26 міністерств.
7 липня 1992 року Верховна Рада України висловила недовіру Кабінету Міністрів України та запропонувала президенту затвердити новий склад Уряду. Серед причин недовіри були зазначені небажання конструктивної взаємодії з парламентом та «демарш», вчинений Урядом на сесії Верховної Ради 3 липня.
1 жовтня 1992 року Верховна Рада погодила пропозицію президента Кравчука про відставку Фокіна з посади премʼєр-міністра у звʼязку з його виходом на пенсію і висловила недовіру усьому складу Кабінету Міністрів, що відповідно до діючої конституції означало відставку Уряду. Водночас Верховна Рада запропонувала президенту доручити членам нинішнього складу Кабінету Міністрів виконувати обов'язки до призначення нового складу Уряду, а виконання обов'язків премʼєр-міністра покласти на одного з віце-прем'єр-міністрів.
2 жовтня 1992 року президент Кравчук призначив Першого Віце-прем'єр-міністра Валентина Симоненка виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра і доручив членам Кабінету Міністрів України продовжувати виконувати свої обов'язки до утворення нового складу Кабінету Міністрів України.
12 жовтня 1992 року Леонід Кравчук запропонував посаду премʼєр-міністра народному депутату і директору завода «Південмаш» Леоніду Кучмі. Наступного дня 13 жовтня Кучма представив у парламенті програму своєї діяльності, після чого Верховна Рада затвердила його новим Премʼєр-міністром України. Подання Президента підтримали 316 народних депутатів.
27 жовтня 1992 року Верховна Рада затвердила поданий президентом Кравчуком та премʼєр-міністром Кучмою персональний склад нового уряду. Водночас 21 з 33 міністрів зберіг свою посаду з попереднього уряду.
Члени уряду розташовані у списку в хронологічному порядку відповідно дати їх призначення або включення до складу уряду.
13 травня 1991 року Верховна Рада затвердила перелік із 22 міністерств Української РСР:
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року Верховна Рада України також утворила Міністерство оборони України.
25 лютого 1992 року Президент України Леонід Кравчук реорганізував частину міністерств і затвердив список з 26 міністерств України:
This article uses material from the Wikipedia Українська article Уряд Вітольда Фокіна, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.