Уляна Кравченко

Юлія Шнайдер, відома як Уляна Кравченко (18 квітня 1860, Миколаїв,  — 31 березня 1947, Перемишль) — українська учителька, письменниця, активістка українського жіночого руху, перша на західній Україні поетеса, чиї твори стали популярними.

Уляна Кравченко
Уляна Кравченко
Уляна Кравченко, 1893 рік
Ім'я при народженні Юлія Шнайдер
Народилася 18 квітня 1860(1860-04-18)
Миколаїв, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Померла 31 березня 1947(1947-03-31)
Перемишль, Ряшівське воєводство, Польська Республіка
Поховання Головний цвинтар у Перемишліd
Громадянство Австро-УгорщинаПольська Республіка
Національність німкеня, українка
Діяльність письменниця, поетеса
Alma mater Львівська учительська семінарія
Мова творів українська

CMNS: Уляна Кравченко у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Народилася 18 квітня 1860 року в м. Миколаїв, нині Львівська область, Україна (тоді Австрійська імперія) в родині повітового урядника, німця за походженням.

Уляна Кравченко 
Уляна Кравченко

Батько Юліус Шнайдер (нім. Julius Schneider), зокрема, служив повітовим канцеляристом у Миколаївському повіті, зокрема, 1866 року; помер, коли Юлії минуло 10 років. Мати — Юлія Лопушанська, донька священика УГКЦ. Виховувалась у родині вуйка — судового радника О. Лопушанського.

Уляна Кравченко 
Уляна Кравченко з родиною, 1920-ті роки

Початкову освіту Юлія здобула вдома (вчителька німкеня, котра часто «по лекції» говорила з ученицею про літературу). Потім Шнайдер навчалася у Львівській учительській семінарії (1877—1881). Після її закінчення вчителювала у школах Львівщини, зокрема, у Бібрці до 1884-го. В тому ж році переведена до сусіднього села Стоки, де у недобудованому приміщенні школи пропрацювала кілька місяців, а потім за протекції Івана Франка переведена до Львова.

У Львові її «звинуватили» у прихильності до фонетичного правопису (на противагу офіційному етимологічному) і в популяризації ідей Франка, через що звільнили з роботи.

Деякий час потому працювала вчителькою в родині поміщика з села Руденко під Львовом, потім — два роки в селі Долішній Лужок на Дрогобиччині, де одружилася з місцевим шкільним вчителем, народила доньку і сина. У 18881920 років працювала у селі Солець на Дрогобиччині з невеликими перервами.

З 1920 року жила і працювала у Перемишлі, де й померла 31 березня 1947 році, та похована.

Творчість

Після виходу 1885 року першої збірки «Prima vera», підписана ще справжнім прізвищем і виразно позначеної впливом поезії Франка, юна поетеса здобула чималу популярність серед читачів.

1891 року вийшла друком поетична збірка «На новий шлях» під псевдонімом Уляна Кравченко, де вміщено вірші, насичені громадсько-політичними та патріотичними мотивами, закликами до жінок-сучасниць щодо активної участі у житті суспільства.

Надалі понад два десятиліття її поезії виходять друком у різних часописах, журналах, альманахах, антологіях («Зоря», «Літературно-науковий вістник», «Дзвінок», «Житє і слово», «Руслан» та ін.). Окремими виданнями її книги, адресовані головно для дітей та юнацтва, появляться у 20-30-х роках ХХ ст., зокрема «Проліски», «В дорогу» (обидві 1921), «Лебедина пісня» (1924), «Шелести нам, барвіночку» (1932). Одночасно поетеса видає і третю збірку віршів «В житті є щось» (1929) та «Вибрані поезії» (1941), у яких суттєво домінують, за авторським окресленням, інтимні ліричні зізнання, пейзажно-настроєва лірика, наскрізними є мотиви туги за щастям, тривожне, тремке побивання-співчуття за простолюд у його змаганні з життєвими негараздами, а також громадянсько-патріотичні інтонації, в яких пульсують ідеї об'єднання обох частин української землі в єдиній Українські державі.

Багата на заклично-патріотичні пасажі та громадянський пафос і майже не відома (через заборону) збірка «Для неї — все!» (1931), де вміщено поезії зі стрілецькими мотивами, як-от: «Під Крутами», «На стрілецьку нуту», цикл «З пісень летунів» та ін. Досі маловідомим залишається вірш Уляни Кравченко «Заповіт Митр. Йосифа Велямина Рутського» (1937). Окрім того, вона видала збірки поезій у прозі «Замість автобіографії» (1934) та «Мої цвіти» (1933), численні статті, автобіографічні нариси, оповідання, повістки, спогадові шкіци. Поетка здійснила численні переклади і переспіви з європейських поетів (Н. Ленау, А. Немоєвського, С. Пшесмиицького, А. Урбанського, Я. Каспровича), що мали значний вплив на формування естетичних уподобань і вдосконалення художньої майстерності самої письменниці та її сучасників.

Перший вінок

У 1887 року у Львові в першому феміністичному альманасі України «Перший вінок», виданому Наталією Кобринською та Оленою Пчілкою, опубліковано 11 творів Уляни Кравченко:

  • Я не жалюсь. (Два сонети) «Я не жалюсь, що горе все стрічаю ..», с 23—24; «О, не жалюсь я! Я з терпіння болю…», с. 24.
  • За много! (Три сонети): «Коли їх бачу, легких, мов з піни…», с. 142; «Коли їх бачу, як живуть в журбі…», с. 143; «І дума ся, мов рана, грудь болить…», с. 143—144.
  • На новий шлях! («Куди, о, сестро, смілий лет звертаємо..»), с. 207—208.
  • Думки* «Ох, аж в чужій, далекій сторонопйі…», с. 373—374, «Досить, мій отче, о досить недолі!..», с 374—375; «Лиш вічної борби, а не спокою…», с. 375—376.
  • Не рвись в будуще. (Два сонети) «Чому так рано, пупінку дрожачий…», с. 417; «Сестричко, чом в життя весні вкриваєш». с. 417—418.

Вплив Франка

За свідченням літературознавців, Іван Франко відіграв у формуванні творчої особистості Уляни Кравченко вирішальну роль. Так, Ю. Горблянський вважає, що класик вплинув і на формування провідного образу у творчості молодої поетеси, і стилістики політичної та філософсько-медитаційної творчості. Починаючи від її другої збірки, вплив Івана Франка вчувається у всій її поезії. Багатий матеріал до цього дає опублікована епістолярна спадщина Кравченко і Франка.

Важлива частка рукописного архіву письменниці зберігається у фондах Літературно-меморіального музею Івана Франка Державного історико-культурного заповідника "Нагуєвичі"

Пам'ять

На честь Уляни Кравченко названі:

Бібліографія

Поетичні збірки

  • Prima vera (1885)
  • На новий шлях (1891)
  • В дорогу (1912)
  • Проліски (1921)
  • Лебедина пісня (1924)
  • В житті є щось (1929)
  • Шелести нам, барвіночку! (1932)
  • Вибрані поезії (1941)

Спогади

Аудіозапис

Основні видання

Примітки

Джерела та література

  • Б. М. Янишин. Кравченко Уляна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 274. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • М. В. Ващишин, Л. І. Міщенко. Кравченко Уляна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  • Жук К. Й. Уляна Кравченко // Література в школі. — 1960. — № 2. — С. 88—90.
  • Царик Я. Талановита вихованка Каменяра // Дзвін. — 1990. — № 4.—С. 138—141.
  • Скиба І. Уляна Кравченко — соратниця Каменяра // Слово і час. — 2006. — № 8. — С. 65—67.
  • Коцюба О. Співачка рідного краю: до 135-річчя Уляни Кравченко// Вітчизна. — 1996. — № 5/6. — С. 119—121.
  • Коцюба О. Захисниця «робочих людей» // Вітчизна. — 1981. — № 9 — С. 216—218.
  • Коцюба О. Останнє побачення // Жовтень. — 1975. — № 8. — С. 82—86.
  • Гетьман В. Ф. Уляна Кравченко і народна школа // Методика викладання укр. мови і л-ри: респ. наук.-метод, зб. — К., 1971. — Вип. 5. — С. 106—111.
  • Дей О. Поезія, овіяна духом Франка // Вітчизна. — 1959. — № 2. — С. 201—203.
  • Книш І. Три ровесниці, 1860—1960 : до 100-річчя народин У. Кравченко, М. Башкірцевої, М. Заньковецької. — Вінніпег: National publishers LTD, — 320 с.
  • Кравченко Уляна (Шнайдер Юлія Юліївна) // Жінки України: біогр. енцикл. слов. / редкол.: М. А. Орлик (голов, ред.) [та ін.]. — К., 2001. — С. 223—224. — ISBN 966-651-002-2.
  • Монастыренко Г. Ученица Каменяра // Радуга. — 1991. — N 12. — С. 141—142.
  • Віра Агеєва, Ірина Борисюк, Оксана Пашко, Олена Пелешенко, Ольга Полюхович, Оксана Щур. Бунтарки: нові жінки і модерна нація. — Київ, 2020. — 368 с. — ISBN 978-617-7622-21-4.

Посилання


Tags:

Уляна Кравченко ЖиттєписУляна Кравченко ТворчістьУляна Кравченко ПамятьУляна Кравченко БібліографіяУляна Кравченко ПриміткиУляна Кравченко Джерела та літератураУляна Кравченко ПосиланняУляна Кравченко18 квітня1860194731 березняЗахідна УкраїнаМиколаїв (Львівська область)ПеремишльПисьменницяУчительФемінізм в Україні

🔥 Trending searches on Wiki Українська:

Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень 2023)24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»Список 250 найрейтинговіших фільмів IMDbЛеонардо да ВінчіКіпрСлов'яниМаркетингСу-27Кеті ПерріТвариниШпага Славка БеркутиОбчислення дати ВеликодняБарокоДжордж ОрвеллЮщенко Віктор АндрійовичГолодомор в Україні (1932—1933)БактеріїСковорода Григорій СавичСухопутні війська Збройних сил УкраїниВінграновський Микола СтепановичДеменціяКровообігЕпілепсіяОкрема президентська бригадаПрезидентські вибори у США 2024Піраміда потреб Абрагама МаслоуŠkoda OctaviaШвеціяШкала БофортаКвітка ЦісикБредлі КуперБудапештський меморандумІвано-ФранківськКонституція УкраїниІсламYouTubeУкраїнська революція (1917—1921)Кобилянська Ольга ЮліанівнаСпиртиПерелік громад, що змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) на ПЦУ (2023)Закон АрхімедаВинник Олег АнатолійовичКиївський національний університет імені Тараса ШевченкаЕмоціяBBC World ServiceЕверестСудова система УкраїниТрінчер Анна ЛеонідівнаГей, соколиОлімпійські ігриІндіяЗінченко Олександр ВолодимировичВійськово-морські сили Збройних сил України25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)Знаки зодіакуДесантно-штурмові війська Збройних сил УкраїниАвстро-УгорщинаБразиліяГістріонний розлад особистостіM142 HIMARSСонячна системаСередньовіччяНервова системаБрюс ВіллісАвдіївка10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)Хомчак Руслан БорисовичЛисицький Дмитро МихайловичКультураАтмосферний тискСухопутна військова техніка УкраїниСтоїцизмЗакарпатська областьРеєстраційний номер облікової картки платника податківIOSГривняМіхновський Микола ІвановичАн-225 «Мрія»🡆 More