Тарнавський Олександр Георгійович
Олекса́ндр Гео́ргійович Тарна́вський — український військовослужбовець, воєначальник, бригадний генерал, учасник російсько-української війни, командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Сил оборони України (раніше «Херсон»), керівник контрнаступу українських військ на півдні України 2022 року.
Колишній командувач ОСУВ «Слобода». Лицар всіх ступенів ордена Богдана Хмельницького.
| Олександр Тарнавський Олександр Георгійович Тарнавський | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бригадний генерал | |||||||||
 | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 12 травня 1970 (53 роки) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР | ||||||||
| Громадянство |  Україна | ||||||||
| Національність | українець | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність | Україна | ||||||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||||||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
 Тарнавський Олександр Георгійович у Вікісховищі | |||||||||
Життєпис
У 2011—2015 роках командував 17-ю окремою танковою бригадою.
Дозволив на території підпорядкованої танкової частини розмістити храм УПЦ-МП, який був освячений у травні 2012.
У грудні 2014 увійшов до складу громадської ради Кривого Рогу із підтримки Олександра Вілкула. У 2015 році балотувався до Криворізької міської ради за списками проросійської політичної партії «Наш Край».
2022 року проходив військову службу на посаді начальника штабу — заступника командувача військ ОК «Схід».
Згодом був призначений на посаду командира оперативного угруповання військ «Слобода».
Восени 2022 року командував контрнаступом українських військ на півдні Україні як командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Херсон».
10 грудня 2021 Олександру Тарнавському надане військове звання бригадний генерал.
Станом на 15 червня 2023 року — командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія».
З 2024 року — по т.ч. командувач Командування підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України.[джерело?]
Нагороди
- орден Богдана Хмельницького I ступеня (14 листопада 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (24 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
- Лицарська почесна відзнака «Орден Звитяги» (1 серпня 2022) — за особисту мужність і відвагу, високий професіоналізм у війні з росією 2014—2022 рр.
Примітки
Посилання
- Бригадний генерал Олександр Тарнавський: на таких людях тримається військо — Головнокомандувач ЗСУ // АрміяInform. — 2022. — 16 травня.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Тарнавський Олександр Георгійович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.