Таквім-І Векаї

Газета почала виходити при султані Махмуді II. В газеті друкувалися переважно декрети того часу, розпорядження султана і опис придворних свят. Газета також виходила французькою, вірменською та грецькою мовами. Грецька версія мала назву, що походить від французької Moniteur Ottoman, Othōmanikos Minytōr (Οθωμανικός Μηνύτωρ). Йоганн Штраус, автор "A Constitution for a Multilingual Empire: Translations of the Kanun-ı Esasi and Other Official Texts into Minority Languages, " заявив, що «деякі автори» заявили, що існували версії арабською та перською мовами. Офіційним редактором-видавцем «Таквім-і векаї» був Чапан-заде Агях-ефенді, директор пошт. Але, за спогадами сучасників, справжнім редактором і натхненником газети був Ібрахім Шинасі-ефенді, один з видатних сподвижників реформатора Решид-паші. Журналістом і співробітником газети «Таквім-і векаї» був поет і письменник Нузхет Мехмед-ефенді.

Газету кілька разів закривали. Остаточно вона припинила свою діяльність з виходом газети «Офіційний вісник»^[tr].

• Стамбулов В. Намык Кемаль. — М. : Журнально-газетное объединение, 1935. — (Жизнь замечательных людей).
• Коркмасов А. Газета «Стамбульские новости» и её место во всеобщей истории прессы.
• Абдульваапов Н. Крымские татары в общественно – политической и культурной жизни Османского Халифата.^{[недоступне посилання з Июнь 2019]}

Це незавершена стаття про газету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.