Журнал Сучасність

Виходив спершу від 1961 впродовж трьох десятиліть у Федеративній Республіці Німеччина (Мюнхен), а потім у США. З січня 1992 року по січень 2013 року журнал випускався в Києві (з перервами), аж до його закриття.

«Сучасність»

Країна видання	Німеччина,  США і  Україна
Тематика	література, наука, мистецтво, суспільне життя
Періодичність виходу	місячник
Мова	українська
Видавець	ТзОВ «Видавнича група "Сучасність"»
Засновано	1961
Дата закриття	2013
Комплектація	12 номерів
Наклад	1000 примірників
Передплатний індекс	74459 (в Укрпошта або в ДП «Преса»)
ISSN-L	0585-8364
ISSN	0585-8364
OCLC	1380623

Часопис постав на базі двотижневика «Сучасна Україна» і місячника «Українська Літературна Газета», які видавало Українське товариство закордонних студій.

Головні редактори в той період це Іван Кошелівець (1961–1966 і 1976–1977), В. Бургард (1967–1970), Б. Кравців (1970–1975), М. Скорупська (1978), Юрій Шевельов (1978–1981).

Видавець був пов'язаний з Закордонним Представництвом УГВР, але «Сучасність» мала непартійний характер, і в ній брали участь діячі культури, науки, громадського і політичного життя незалежно від політичних і світоглядових переконань; серед ін.: Емма Андієвська, М. Андрієнко-Нечитайло, В. Барка, Ю. Бойко, Б. Бойчук, В. Бургард, В. Вовк, Я. Гніздовський, В. Голубничий, С. Гординський, о. І. Гриньох, Олекса Ізарський, А. Камінський, Б. Кордюк, І. Коропецький, С. Костюк, І. Кошелівець, Б. Кравців, В. Кубійович, Ю. Лавріненко, В. Лесич, І. Лисяк-Рудницький, І. Майстренко, В. Маркусь, П. Одарченко, О. Пріцак, М. Прокоп, С. Процюк, Е. Райс, Б. Рубчак, У. Самчук, О. Стефанович, В. Стахів, Ю. Тарнавський, Б. Цимбалістий, Ю. Шевельов, Р. Шпорлюк.

«Сучасність» багато уваги присвячувала питанням руху опору в Україні і друкувала твори його діячів (І. Дзюби, І. Калинця, Л. Лук'яненка, М. Мороза, Є. Сверстюка, І. Світличного, В. Симоненка, Г. Снєгірьова, М .Холодного, В. Стуса, В. Чорновола) та ін. самвидавні матеріали.

«Сучасність» інформувала про культурні, національні, соціальні, політичні, економічні, демографічні процеси в Україні, в СРСР і в комуністичному блоці, інформувала про духові течії Заходу. Аналіз подій в СРСР і УРСР на сторінках «Сучасності», зокрема критика політики національної дискримінації й русифікації неросійськомовних республік, накликала на неї часті напади на сторінках радянської преси.

Видавництво «Сучасність»

Поруч із журналом діяло видавництво «Сучасність» (як продовження видавництва «Пролог»). Від 1968 у ньому з'явилося понад 60 книг із ділянок літератури, мистецтва, політики та ін., що їх авторами або ред. є Е. Андієвська, І. Бакало, В. Барка, В. Вовк, Я. Гніздовський, Олекса Ізарський, А. Камінський, Григорій Костюк, І. Кошелівець, Б. Кравців, Р. Купчинський, Ю. Лавріненко, І. Лисяк-Рудницький, І. Майстренко, Є. Маланюк, Б. Нижанківський, В. Попович, М. Прокоп, Б. Рубчак, О. Семененко, Ф. Сільницький, Ю. Соловій, Ю. Тарнавський, Ю. Шерех, А. Шифрін та ін. Окремими книгами у видавництві «Сучасність» перевидано твори, що раніше вийшли в УРСР, а згодом заборонені (Миколи Бажана, Миколи Скрипника й ін.), а також твори діячів українського і російського опору (П. Григоренка, І. Калинця, В. Мороза, М. Руденка, І. Світличного, В. Симоненка, Г. Снегірьова, В. Стуса, Т. Ходорович). Збірники чужомовних поезій і прозових творів у видавництві «Сучасність» вийшли в перекладах Б. Бойчука, В. Бургардта, В. Вовк, С. Гординського, І. Кошелівця, В. Лесича, Б. Олександрова, О. Соловей, Ю. Тарнавського.

З січня 1992 року «Сучасність» випускають в Києві, спочатку як спільне видання Республіканської асоціації українознавців та видавництва «Пролог» (США), а від лютого 2004 року засновник і видавець журналу — ТзОВ «Видавнича група „Сучасність“». Редакція визначає видання як «щомісячний часопис незалежної української думки», а основну тематику — як «література, наука, мистецтво, суспільне життя».

Протягом останніх п'яти років журнал тричі був змушений призупиняти вихід через постійний брак коштів, зміну інвесторів, засновників, головних редакторів і творчих колективів. Чергові номери виходили із запізненням на кілька місяців або навіть на півроку. Журнал зовсім не видавався з середини 2010. На початку весни 2012 інвестором «Сучасності» стало видавництво «Спадщина-Інтеграл» і в квітні часопис відновив свою роботу після півторарічної перерви.

На початку 2013 журнал закрився.

• Мойсей Фішбейн
• Ігор Маленький
• Володимир Кашка за роман «Житло»
• Василь Кожелянко за роман «Дефіляда»
• 1995 —Джеймс Мейс за статтю «Ленін без України, або Дмитро Волкогонов як дзеркало російської демократії»
• 2000 —Василь Шкляр за найкращий роман року («Ключ»)
• 2005 — Ксенія Харченко за найкращу літературну публікацію (повість-візіо «Історія»)
• 2002 —Ігор Качуровський за розвідку «Ґотична література та її жанри»
• 2006 — Ольга Петрова за мистецтвознавче дослідження «Данте Аліг'єрі в ХХ столітті» .

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Бібліографічний довідник журналу «Сучасність». 1961–2003
• Оксана Пеленська. «Сучасність» без майбутнього? // Радіо Свобода [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.]
• Ясь О.В. «Сучасність», часопис [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 917. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.

• «Сучасність» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 447-448.
• Архів журналу на Chtyvo.org.ua [Архівовано 19 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Архів журналу та окремі видання "Сучасності" на diasporiana.org.ua [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про журнал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.