Сутковецький Замок

Сутковецький замок
Залишки Сутковецького замку
49°10′ пн. ш. 26°55′ сх. д. / 49.167° пн. ш. 26.917° сх. д. / 49.167; 26.917 26°55′ сх. д. / 49.167° пн. ш. 26.917° сх. д. / 49.167; 26.917
Тип	шато
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Сутківці
Стан	в руїнах
Сутковецький замок (Україна)
Сутковецький замок у Вікісховищі

Замок розташований на подовженому пологому мисі, відокремленому від височини, яку займають власне Сутківці, долиною струмка.

У середині XIV століття на замковому пагорбі існувало мисове городище, укріплене з північно-західного боку кам'яним оборонним муром. У 2-й половині XV століття на північний захід від нього було розпочато будівництво регулярного баштового замку, одного з опорних пунктів у південній оборонній лінії на шляху вторгнення у південно-руські землі татарських полчищ.

 

Таким чином, стародавній мур XIV століття став основою південно-східної оборонної стіни замку. На першому етапі були зведені його північна і західна вежі. Будівництво було завершено у 3-й чверті XV століття спорудженням східної та південної веж і одночасним підвищенням висотності оборонних мурів.

На цьому етапі Сутковецький замок являв собою прямокутне подвір'я (66 х 60 м), оточене мурами, по кутах якого стояли п'ятигранні вежі предбастіонного типу. По осі мису до північно-західного муру примикала квадратна в плані надбрамна вежа. Башти мали по 4 яруси і з'єднувалися бойовими галереями, що проходили по внутрішньому периметру оборонних мурів. З південного сходу і північного заходу були влаштовані рови завширшки близько 15 м. В'їзд до замку був з північно-західного боку.

У 1567 році будівля замку зазнала сильного руйнування, потому під час ремонтних робіт стіни були частково знижені, деякі бійниці розтесано під вікна.

З кінця XVII століття Сутковецький замок втратив оборонне значення.

У теперішній час територія замкового двору являє собою відносно рівний майданчик; з північного сходу і південного заходу вона обмежена природними схилами, з північного заходу і південного сходу збереглися залишки оборонних ровів. У північно-західному рові проглядаються фрагменти мостових опор. На деяких ділянках під шаром дерну можна простежити периметр мурів замку.

З 5 веж Сутковецького замку вціліла лише східна з фрагментом прилеглого оборонного муру й частина підлогової стіни північної башти. Східна вежа — п'ятикутна в плані, меншою стороною звернена в бік замкового подвір'я. Збереглися неповних 3 яруси з 4: перший — більш ніж наполовину засипаний землею, другий — з 10 гарматними бійницями і третій — з 6 стрільницями, розтесаними під вікна. Стіни башти складені з рваного каменю-вапняку, зовнішні кути викладені з тесаних білокам'яних блоків. На фасадах між другим і третім ярусами проходить білокам'яний пояс у формі полувала. Конструкція стін — тришарова, їх товщина у нижньому ярусі сягає 3 м.

У інтер'єрі рештків Сутковецького замку збереглися гнізда від міжповерхових перекриттів з використанням балок; у товщі стін проходять похилі канали для відведення порохових газів. До найцікавіших оборонних пристроїв вежі належить машикуля, зовнішній отвір якої закладено, а білокам'яні консольні блоки зрубані на рівні стіни.

Сутковецький замок належить до типу ранніх регулярних замків, що збереглися у Хмельницькій області.

• Замки та храми України
• Сутковцы. Замок, XIV—XVII вв. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарикова Н.Л.), К.: Будівельник, 1983-1986, том 4, с. 232 (електронна версія) (рос.)

• Сіцінський Ю.Й. Оборонні замки західного Поділля: історично-археологічні нариси // Записки Історично-філологічного відділу ВУАН, 1928, т. 17, с. 64–160. 2-е видання: Кам’янець-Подільський : Центр поділлєзнавства, 1994. – 96 с.
• Січинський В. Сутківці. – Життя і знання, 1935, №2, с. 35–36.
• Логвин Г.Н. Оборонні споруди в Сутківцях. – К. : Держбудвидав, 1959. – 12 с.
• Пламеницкая О.А. Замок в Сутковцах // Архитектурное наследство. – №39. – М.: Architectura, 1992. – С. 148–155.

• Дмитро Полюхович. Церква-фортеця, граф Каліостро та "скіфський скарб" // Zbruch, 13.05.2015
• Дмитро Полюхович. Сьогодення унікальної пам’ятки // Zbruch, 14.05.2015