Стратегічні Ядерні Сили Російської Федерації

Стратегічні ядерні сили Російської Федерації
Країна	Росія

Іноді називаються ядерною тріадою.

Станом на 1 вересня 2018 року, на підставі офіційної заяви МЗС РФ та за оцінкою групи міжнародних експертів (на підставі даних, наданих у рамках обміну за договором СНО-III), у складі стратегічних ядерних сил Росії знаходилося 517 розгорнутих стратегічних носіїв ядерної зброї — міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників, оснащених 1420 ядерними боєзарядами . При цьому загальна кількість носіїв (розгорнутих та нерозгорнутих) ядерної зброї становить 775 одиниць, що відповідає встановленим Договором СНО-ІІІ сумарним кількостям стратегічних наступальних озброєнь.

Російська ядерна зброя дісталася у спадок від СРСР (включаючи ядерні арсенали, вивезені з території колишніх трьох радянських республік: Білорусії, Казахстану та України). В даний час перебуває у віданні 12-го головного управління міністерства оборони Російської Федерації.

У другій половині 2014 року був знову досягнутий ядерний паритет із США.

На початок 2019 року оснащеність стратегічних ядерних сил сучасним озброєнням становив 82 %.

Згідно з новою редакцією військової доктрини, РФ залишає за собою право застосувати ядерну зброю у відповідь на застосування проти неї та (або) її союзників ядерної та інших видів зброї масового ураження, а також у разі агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлено саме існування держави.

У складі Ракетних військ стратегічного призначення РФ станом на початок 2017 року, імовірно, знаходилося близько 286 пускових установок ракетних комплексів міжконтинентальних балістичних ракет МБР, здатних нести близько 1185 бойових блоків, у тому числі на бойовому чергуванні РВСН:

• 46 важких ракет Р-36М2 (SS-18, Satan);
• 30 ракет УР-100Н УТТХ (SS-19);
• 63 рухомих ґрунтових комплексу РТ-2ПМ «Тополь» (SS-25);
• 60 комплексів РТ-2ПМ2 «Тополь-М» шахтного базування (SS-27);
• 18 мобільних комплексів РТ-2ПМ2 «Тополь-М» (SS-27);
• 90 мобільних комплексів РС-24 «Ярс»;
• 20 РС-24 «Ярс» шахтного базування.

У складі Військово-Морського Флоту Росії, станом на 5 листопада 2018 року, знаходилося 11 атомних підводних човнів з балістичними ракетами ПЛАРБ із 180 пусковими установками, здатних нести до 800 бойових блоків, з них бойове чергування несуть 9 ПЛАРБ зі 144 носіями.

Основу морських стратегічних сил Росії складали 6 ракетоносців проєкту 667БДРМ «Дельфін» (Delta IV), оснащених 96 (16х6) пусковими установками (ПУ) з балістичними ракетами підводних човнів (БРПЛ) Р-29РМУ2 «Синева», (SS-23) модифікацією Р-29РМУ2.1 «Лайнер».

У строю залишається 1 підводний човен проєкту 667БДР «Кальмар», (Delta III), оснащений 16 ПУ ракет Р-29Р. Цей човен пройшов ремонт і модернізацію в 2011—2016 роках і повернувся до ладу в лютому 2017 року. Також на бойову вахту заступили 5 підводних човнів проєкту 955A «Борей», оснащених 80 (16х5) ПУ зі стратегічними ракетами Р-30 «Булава».

Останній важкий ракетоносець проєкту 941 «Акула» (Typhoon) «Дмитро Донський» перероблено під випробування ракет Р-30 «Булава».

Усього на ПЛАРБ розміщено понад 700 ядерних бойових блоків.

Російські стратегічні МБР наземного базування у складі РВСП розгорнуті у позиційних районах одинадцяти ракетних дивізій трьох ракетних армій. Російські стратегічні ПЛАРБ з БРПЛ діють у складах Північного та Тихоокеанського флотів ВМФ ЗС Росії з п'яти військово-морських баз — баз ПЛАРБ. Стратегічні бомбардувальники далекої авіації Росії базуються на трьох авіабазах.

Станом на 1 вересня 2018 р. у складі стратегічних ядерних сил Росії знаходилося 1420 ядерних боєзарядів на 517 розгорнутих стратегічних носіях, загальна кількість розгорнутих та нерозгорнутих носіїв становила 775 одиниць.

За договором СНО-ІІІ кожен розгорнутий стратегічний бомбардувальник зараховується як носій з одним ядерним боєзарядом. Кількість ядерних бомб і крилатих ракет із ядерною БЧ, яку можуть нести розгорнуті стратегічні бомбардувальники, не враховано.

Ракетні війська стратегічного призначення

Морські стратегічні сили

У дужках зазначено загальну кількість розгорнутих та нерозгорнутих РПКСН (у строю, на ремонті та модернізації, на випробуваннях)

Стратегічна авіація

Бази зберігання ядерних зарядів перебувають під управлінням 12-го головного управління Міністерства оборони РФ.

Закриті адміністративно-територіальні утворення (ЗАТО) ядерного збройового комплексу:

• Саров (Арзамас-16) — розробка ядерних боєприпасів (ВНДІЕФ), серійне виробництво ядерних боєприпасів (Електромеханічний завод Авангард)
• Снєжинськ (Челябінськ-70) — розробка ядерних боєприпасів (ВНІІТФ)
• Лісний (Свердловськ-45) — серійне виробництво ядерних боєприпасів (комбінат «Електрохімприлад»)
• Трьохгорний (Златоуст-36) — серійне виробництво ядерних боєприпасів (Приладобудівний завод)
• Зарічний (Пенза-19) — серійне виробництво компонентів ядерних боєприпасів (ПЗ Старт)
• Озерськ (Челябінськ-65) — виробництво плутонію, виробництво тритію, виробництво деталей ядерних боєприпасів (високозбагачений уран, плутоній, тритій) (ВО Маяк)

Коментарі

Джерела

• Стратегическое ядерное вооружение России [Архівовано 14 грудня 2021 у Wayback Machine.]. Под редакцией П. Л. Подвига. — М: ИздАТ, 1998. — 492 с.
• Ташлыков С. Л., Коряковцев А. А. Морские стратегические ядерные силы СССР: 50 лет на страже Отечества // Военно-исторический журнал. — М., 2015. — № 7 (29 апреля). — С. 3—7.

• Стратегічне ядерне озброєння Росії [Архівовано 14 серпня 2011 у WebCite]
• Ядерний арсенал Росії на січень 2001 року
• Белоус В. С. (21 травня 2004). Состязание ядерных мечей и щитов. Независимое военное обозрение (рос.). Независимая газета. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 10 жовтня 2010.
• Есть ли у России ядерный щит? на YouTube
• Фильм «РВСН вступают в бой» на YouTube
• Federation of American Scientists [Архівовано 19 березня 2016 у Wayback Machine.]

Дані MOU

• Станом на 1 квітня 2016 р. [Архівовано 25 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Архів даних по MOU за 2009—2016 рік [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Архів даних по MOU за 2001—2008 рік [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]

• Протиракетна оборона США
• Створення радянської атомної бомби
• Ядерний паритет
• Ядерна зброя США
• Ядерна зброя України