Санєєв Віктор Данилович

Народився і виріс у Сухумі.

Розпочав заняття легкою атлетикою 1956 року в Ґантіаді зі стрибків у висоту. Проте, отримана травма коліна змусила Санєєва 1963 року змінити спеціалізацію на горизонтальні стрибки. Тренувався у Акопа Керселяна, пізніше — під керівництвом Вітольда Креєра. Усі свої численні досягнення здобув у потрійному стрибку, хоча на початку кар'єри здобув срібні медалі у стрибках довжину на юнірській першості Європи (1964) та чемпіонаті СРСР (1967).

Триразовий олімпійський чемпіон (1968, 1972, 1976) та срібний олімпійський призер (1980).

Дворазовий чемпіон Європи (1969, 1974) та дворазовий срібний призер чемпіонатів Європи (1971, 1978).

Шестиразовий чемпіон Європи в приміщенні (1970—1972, 1975—1977) та срібний призер чемпіоната Європи в приміщенні (1968).

Чемпіон (1970) та срібний призер (1973) Літньої універсіади.

Триразовий переможець (1967, 1973, 1975) та срібний призер (1970) у змаганнях з потрійного стрибку на Кубках Європи.

Володар двох срібних медалей на юніорській першості Європи (1964).

Восьмиразовий чемпіон СРСР просто неба та чотириразовий чемпіон СРСР в приміщенні з потрійного стрибку.

Автор трьох світових рекордів з потрійного стрибку — 17,23 (1968), 17,39 (1968) та 17,44 (1972). Багаторазовий рекордсмен Європи та СРСР у цій дисципліні.

Багаторазовий володар вищих світових та європейських досягнень, а також рекордсмен СРСР у приміщенні з потрійного стрибку.

Після завершення спортивної кар'єри жив у Тбілісі, працював тренером молодіжної збірної Грузії та в апараті спортивного товариства «Динамо».

Випускник Грузинського інституту субтропічного господарства^[ru] (1967, агроном) та Тбіліського державного інституту фізичної культури (1975, тренер-викладач).

Після розпаду СРСР разом з дружиною і сином емігрував до Австралії. Жив у Сіднеї, працював шкільним учителем фізкультури, згодом — тренером зі стрибків у Інституті спорту в штаті Новий Південний Уельс (Сідней).

Пішов з життя через серцевий напад, маючи 76 років.

• Найкращий атлет десятиріччя світу 1970—1980
• Кавалер Срібного Олімпійського ордена (1983)
• Член Зали слави Світової легкої атлетики (2013)
•   СРСР:
  • Кавалер Ордена Леніна (1972)
  • Кавалер Ордена Жовтневої Революції (1980)
  • Кавалер Ордена Трудового Червоного Прапора (1969)
  • Кавалер Ордена Дружби народів (1976)
  • Кавалер Почесного Знаку «За заслуги у розвитку фізичної культури та спорту» (1990)
•   Грузія:
  • «Спортсмен XX століття» в Грузії
  • Кавалер Ордена Досконалості (2018)
  • Почесний громадянин Тбілісі (2005)

• Санеев В. Д. Ступени к пьедесталу. — М. : Физкультура и спорт, 1975. — 56 с. — (Твой первый старт)
• Санеев В. Д. Четвертая вершина / Літ. запис Є. Б. Чена. — М. : Физкультура и спорт, 1984. — 128 с. — (Быстрее, выше, сильнее)

•   «Секрет Виктора Санеева» на YouTube (реж. О. Габрилович, ТО «Екран», 1976) — документальний фільм про спортсмена; у фільмі беруть участь мати та дружина Санєєва, а також тренери збірної СРСР Ігор Тер-Ованесян і Вітольд Креєр.