Сагал Борис Львович

Борис Львович Сагал народився 18 жовтня 1923 року в єврейській сім'ї, у місті Катеринослав Української РСР (нині Дніпро, Україна). Революція та Громадянська війна супроводжувалися масовими погромами євреїв в Україні^{[джерело?]}. Щоб вберегтися від них^{[джерело?]}, батько Лев Сагал, на початку 20-х років, емігрував до США, маючи намір найближчим часом забрати і всю сім'ю. Але його дружина, Роза Сагал, змогла отримати дозвіл та виїхати лише у 1930 році. З матір'ю до Сполучених Штатів переїхав і наймолодший син Борис. Три його старші брати, Ісаак, Михайло та Данило, виїжджати відмовилися і реалізували себе в СРСР: Ісаак став гірником, Михайло — педагогом, Данило — актором кіно. В майбутньому Борис Сагал зі своїми братами особливих стосунків підтримувати не мав змоги і приїздив до Радянського Союзу лише один раз — тоді, зустрічаючись з Данилом, він зміг спілкуватися з ним лише через перекладача.

У США Борис Сагал навчався у Гарвардській школі права (Harvard Law School) та Школі драматичного мистецтва Єльського університету (Yale School of Drama). Кар'єру в кіно розпочав у 1950-х роках, з акторської діяльності, згодом став режисером телевізійних проектів та серіалів. Серед його робіт, зокрема, епізоди серіалів: «Ранковий театр», «Театр General Electric», «Зона сутінків», «Альфред Гічкок представляє», «Коломбо».

Свій перший художній фільм, «Правоохоронці» (The Crimebusters), Сагал зняв у 1962 році, широкому загалу став відомий за стрічкою «Людина Омега» (1971) — екранізацією роману Річарда Метісона «Я — легенда».

Режисер загинув у 1981 році в Орегоні, внаслідок нещасного випадку під час зйомок телефільму «Третя світова війна»: після висадки з гелікоптеру він, з невстановленої причини, пішов у хибному напрямку, потрапив під хвостовий гвинт і отримав тяжкі ушкодження голови та плеча. Постраждалого було доставлено до шпиталю у Портленді, зроблено операцію, втім за п'ять годин після інциденту Борис Сагал помер. Похований на Голлівудських пагорбах кладовища Форест-Лаун у Лос-Анджелесі.

У доробку Бориса Сагала, як режисера, в цілому близько чотирьохсот робіт, серед них 11 художніх і 25 телевізійних фільмів. У трьох своїх телефільмах він виступив також і у ролі продюсера. Був номінований на здобуття Премії Гільдії режисерів Америки (1970), Премії Г'юго (1971), а також мав чотири номінації Прайм-тайм премії «Еммі» (1970, 1974, 1976, 1981).

• Художні фільми

• Телефільми

• Телесеріали

Борис Сагал був одружений двічі. Його перша дружина, продюсер та співачка Сара Мейкон (Sara Macon), з якою вони побралися 1952 року та мали п'ятьох дітей, у 1975 передчасно померла. Вдруге Сагал одружився у 1977 році — з американською актрисою та хореографом Мардж Чемпіон (Marge Champion), був з нею у шлюбі до своєї смерті, дітей не мав.

Всі діти Бориса Сагала пов'язали своє життя з кіно та телебаченням:

• Кеті Сагал (нар. 1954) — американської акторка та співачка
• Джо Сагал (нар. 1957) — американський актор
• Девід Сагал — старший віцепрезидент, головний юрист кінокомпанії «Warner Brothers»
• Джин Сагал (нар. 1961) — американська телевізійна акторка та режисер
• Ліз Сагал (нар. 1961) — американська телевізійна акторка, сценарист та монтажер

Рідний брат Бориса Львовича, Данило Сагал (1909—2002) — відомий радянський та російський актор, Народний артист Росії.