Ромас Каланта
Ромас Каланта (лит.
Символ литовського руху опору 1970-тих років, національний герой. Католик.
| Ромас Каланта | |
|---|---|
| лит. Romas Kalanta | |
 | |
| Народився | 22 лютого 1953[1] Алітус, Каунаська областьd, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1] |
| Помер | 15 травня 1972 (19 років) Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1] ·самоспалення |
| Поховання | Каунас |
| Країна | .svg){kind=small} Литва |
| Діяльність | дисидент |
| Галузь | участь горожанd[2], активізм[2] і самоспалення[2] |
| Знання мов | литовська[2] |
| Нагороди |  |
Біографія
Каланта — релігійний юнак-католик. На момент політичного акту самоспалення — студент вечірньої школи.
Ромас вдався до самогубства на знак протесту проти політики зросійщення та радянської окупації Литви. Вигукував «Свободу Литві!» біля Музичного театру на центральній вулиці Каунаса — біля фонтану, де збиралася молодь. У його записній книжці залишився запис: «У моїй смерті винен лише суспільний лад».
Агенти КДБ СРСР провели похорон 18 травня на 2 години раніше, ніж передбачалося, щоби запобігти масовому прощанню з героєм. Тоді молодь, що зібралася біля будинку загиблого Ромаса, рушила на центральну вулицю міста — алею Свободи (Лайсвес алея, Laisvės alėja). У демонстраціях 18 та 19 травня взяло участь понад 3 000 осіб, переважно молодь. У придушенні акцій протесту брали участь агенти КҐБ, міліціонери, солдати з окупаційних частин; протестуючих били, затримували та заарештовували, стригли наголо, деяких вивозили за кілька десятків кілометрів від міста та відпускали. Всього заарештували 402 особи, з них 33 притягнули до адміністративної відповідальності, шістьох засудили як хуліганів та антигромадські елементи.
Експертиза, організована окупаційним режимом, назвала Каланту психічно хворим. Батькам протягом 8-ми років не дозволяли поставити надгробний пам'ятник на кладовищі Ромайняй (споруджений лише 1982 року).
Пам'ять
Про Каланту написано книги, знято документальний фільм «Діти фонтану» (режисери Раймундас Баніоніс, Андрюс Шюша; 1990).
5 липня 2000 року Ромас Каланта посмертно нагороджений орденом Хреста Вітіс першого ступеня.
14 травня 2002 року за участю президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса на місці самоспалення відкрито пам'ятник «Поле жертви» («Aukos laukas»; скульптор Робертас Антініс молодший, архітектор Саулюс Юшкіс).
Нагороди
- Великий хрест ордена Хреста Вітіс (1 липня 2000 року, посмертно)
Див. також
Примітки
 | Це незавершена стаття з історії Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Ромас Каланта, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.