Повітряна Мішень
Пові́тряна міше́нь (також дрон-мішень, літак-мішень, ракета-мішень абощо) — це літальний апарат, що застосовується для імітації повітряних цілей в рамках тренування пілотів, обслуги зенітного озброєння та радарів тощо.
Може мати вигляд різних літальних апаратів, зокрема, звичайних БПЛА, ракет та літаків. Можуть також відрізнятись за способом запуску (наприклад, з катапульти, ЗПС, літака-носія абощо), встановленим обладнанням, способом керування тощо.
Завдяки дешевизні повітряні мішені можуть виконувати функції хибних повітряних цілей, імітуючи бойові ракети або літаки.
Історія
Перші спроби створити безпілотні апарати відбувались ще до початку Першої світової. Під час війни британець Арчибальд Лоу розробив систему радіокерування, що дозволила створити перші прототипи радіокерованих літальних апаратів, включно з «крилатими ракетами» на базі тогочасних поршневих літаків. Примітно, що перший такий дрон-камікадзе мав назву Aerial Target, що в перекладі означає «повітряна мішень», для заплутування німецької розвідки.
Створення серійних повітряних мішеней розпочалось у Великій Британії та США в 1930-х роках. Одним із перших став британський літак-мішень Fairey Queen, створений на базі Fairey IIIF. Найбільш відомим став de Havilland Queen Bee, створений у 1935 році. Від назви цього літака є похідним саме слово «дрон» (англ. drone), яке означає трутня, що летить в пошуку бджолиної матки (англ. queen bee) та помирає. Системи керування цих літаків були запозичені в Aerial Target зразка 1917 року.
Реджинальд Денні та інші вихідці з Королівського льотного корпусу, які були ознайомлені з розробками Лоу, заснували в 1935 компанію, що пізніше стала Radioplane. Компанія виготовляла радіокеровані дрони-мішені, найвідомішим з яких є OQ-2. Всього компанія виготовила близько 15 тисяч різних моделей тренувальних мішеней.
Після Другої світової повітряні мішені зазнали розвитку. Зокрема, з'явились їх розвідувальні варіанти з фотообладнанням, реактивні та ракетні варіанти тощо. 1960 року було створено першу крилату ракету-обманку ADM-20 Quail[en], яка створювала радіолокаційне зображення, схоже на таке для B-52, і мала використовуватись разом із бомбардувальниками для заплутування радянських систем ППО.
США (рідше інші країни, як Велика Британія) використовують застарілі літаки як дрони. В США ця практика розпочалась у 1960-х, коли F-104 Starfighter почали конвертувати в QF-104 та збивати в тренувальних цілях. Після того, як закінчувались літаки, їх замінювали іншими: F-102, F-100, F-4 тощо. Зрештою почались конверсії F-16, до 2022 року планувалось створити близько 200 QF-16. Знищення мішені не завжди є метою пуску, відпрацювання може проводитись на ракетах без боєголовок, або ж можуть тренуватись виявлення та наведення. Подібні практики були також в СРСР та Україні: протягом 1985—2004 Львівський ДАРЗ перетворив 150 МіГ-21 на повітряні мішені М-21.
Розробляються також сучасні повітряні мішені для імітації літаків п'ятого покоління.
Приклади мішеней
Поршневі
.jpg)
- Fieseler Fi 157[en]
- Radioplane OQ-2
- MQM-170 Outlaw[en]
.svg)
Реактивні та ракетні
- GAF Jindivik[en]
- BQM-74 Chukar[en]
- GTR-18 Smokey Sam[en]
- GQM-163 Coyote[en]
- Hera[en]
- Ryan Firebee[en]
.svg)
.jpg)
Літаки-мішені
.svg)
Галерея
.jpg)
_flight_deck_during_a_missile_firing_exercise.jpg)
Див. також
Примітки
This article uses material from the Wikipedia Українська article Повітряна мішень, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.