Перемишльський Літописний Кодекс

Матеріали кодексу лягли в основу деяких частин хроніки Яна Длугоша. Оскільки в кодексі описані виключно події, пов'язані із Перемишльською волостю та її князем Володарем Ростиславичем, Перфецький визначив саме Перемишль як місце його написання.

Перші статті кодексу відноситься до періоду 80-х та 90-х років ХІ століття, тобто від часу утворення окремого перемишльського князівства. Цей початковий матеріал був зредагований коло 1100 року, а потім продовжений фіксацією подій, котрі відбувались згодом — в основному з останніх років князя Володаря Ростиславича, аж що перенесення ним своєї резиденції до Галича у 40-х роках ХІІ століття.

Перемишльський кодекс містив цінні дані про події у вотчині братів Ростиславичів, невідомі із інших давньоруських літописних зведень. Зокрема, це:

• опис походу Володимира Мономаха на Волинь у 1117 році проти Ярослава Святополковича, в якому брав активну участь Володар Ростиславич;
   — полонення у 1122 році Володаря поляками;
   — повернення на Волинь Ярослава Святополковича у 1123-му і його боротьбу із Мономахом, в якій його підтримував Володар та Василько;
• опис нападу Володимирка Володаревича на Польщу в 1124 році;
   — напад поляків на Перемишль у наступному 1125-му;
   — повідомлення про смерть Володаря у 1126 році, із вказанням її точної дати (10 березня) та місця його поховання у збудованій ним церкві св. Івана у Перемишлі;
   — опис ворожнечі, що почалась у 1127 році між Володимиром та Ростиславом — синами Володаря, після його смерті;
   — звістка про втечу Володимира з родиною в Угорщину через ворожнечу із Ростиславом у 1128;
   — розповідь про осліплення в 1135 році Петрока, одного із учасників ув'язнення Володаря.

Уявлення про Перемишльський кодекс склались, на основі аналізу хроніки Длугоша, зокрема, зводу 1225 року. Вперше на існування Перемишльського літопису звернув увагу Є. Перфецький у 1920-х роках, який також здійснив реконструкцію його змісту, а також хронологію написання і структуру тексту. Відомі українські історики, такі як Я. Пастернак та Я. Ісаєвич, загалом, підтримали можливість походження цього матеріалу із перемишльського літописання. Хоча більшість вчених погоджується із наявністю в хроніці Длугоша матеріалу скопійованого із невідомого руського літопису, однак, частина дослідників не використовує категоричного означення цього літопису як «Перемишльського», не дивлячись на те, що описані в ньому події стосуються Перемишлської волості та її князів.