Панцирні Бояри

Панцирні бояри описані в Литовських статутах та іноді віднесені до «простого стану», а іноді зближені з дрібношляхетським.

Панцирні бояри були зобов'язані нести службу на коні й тяжкому («панцирному») озброєнні по охороні державних кордонів, коронних маєтностей і замків, брати участь у військових діях. Переважно походили із зубожілих бояр, селян, козаків і часом із звільнених невільників. Господарства панцирних бояр звільнялись від податків і феодальних повинностей. Зрівняні в правах з ними були путні бояри, які несли подорожну службу (гінці), охороняли шляхи тощо.

1528 року обидві групи формально скасовувалися — частину з них перетворили на дрібну шляхту, а інших — на державних селян. Але ще до кінця 16 століття обидві категорії існували. Наприкінці 16 століття на східно-українських землях деяка частина їх перейшла до реєстрових козаків.

Після приєднання земель Східної Білорусі до Російської імперії в XVIII ст. панцирні бояри були зараховані до двірського відомства «й у всьому поверстані» з двірськими селянами, їм надані права козаків. У 1782 році їх було 6 168 осіб. 3 412 панцирних бояр в 1807 році переведені в городові козаки, інші записані в розряд державних селян.

• Разбор шляхти
• Бояри
• Путні бояри
• Застінкова шляхта
• Шляхта
• Військо компутове
• Піхота вибранецька
• Панцирні товариші (панцирні козаки)

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.

• Слуги // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1776. — 1000 екз.