Палац Голестан
Палац Голестан або Мармуровий палац (перс.
Побудований у XVI столітті і постійно перебудовувався до ХІХ століття. Палац вважається архітектурним і ремісничим шедевром періоду правління Каджарів у Ірані, в ньому поєднуються перські і західні архітектурні стилі.
| Палац Голестан | |
|---|---|
| Golestan Palace | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 35°40′47″ пн. ш. 51°25′13″ сх. д. / 35.6797222222497723° пн. ш. 51.4202777778057722° сх. д. | |
| Країна | Іран |
| Тип | Культурний |
| Критерії | i, ii, iii, iv |
| Об'єкт № | 1422 |
| Зареєстровано: | 2013 (37 сесія) |
| | |
 Палац Голестан у Вікісховищі | |
Історія
Комплекс Голестан вважається важливим культурно-історичним пам'ятником, розташований на площі 15 хордада на території близько 5,5 гектарів. Палац був частиною історичного кремля Тегерана. Назву отримано від Залу Голестан, що знаходиться у вихідного особняка.
Побудований під час правління Сефевідів — Тахмаспа I, однак протягом XVIII—XIX століть постійно перебудовувався. Найбільший внесок у будівництво Голестана внесли Карім хан Зенд, Ага Мохаммед Хан Каджар та Насер ед-Дін Шах Каджар, який під час свого правління вніс великі зміни у палац. За часів правління Рези Пехлеві палац використовувався для офіційних церемоній і прийому спеціальних іноземних гостей.
Після ісламської революції комплекс Голестан, як і багато інших царських будівель, був перетворений у громадський музей, який могли відвідувати всі бажаючі.
Палац-музей Голестан умовно розділений на 7 частин, до яких входять такі будівлі: Антропологічний музей, Діамантовий зал, музей фотографії, портретна галерея, картинна галерея, павільйон Шамс-уль-Еманех і Мармуровий тронний зал. За часів Сефевідов навколо палацу були посаджені чотири сади. У 1877 році у кращих традиціях європейської архітектури побудований зал-музей.
У 1961 році величезна частина комплексу, включаючи вхідний портал, будівлю суду, будинок живопису, фруктовий сад і кілька внутрішніх кімнат були знищені. Резиденція шаха переїхала в комплекс-палац Саадабад, а Голестан перетворився у музей-палац, що служив для прийому почесних гостей, як місцевих, так і закордонних.
Центральним приміщенням палацу є Мармуровий тронний зал («Ейван-е Тахт-е Мармар»), який використовувався для офіційних прийомів. Зал прикрашений розписами, фресками, дзеркалами, мармуром та плиткою і різьбленням по дереву. До наших днів зберігся трон, зроблений з жовтого мармуру, є вершиною іранської архітектури. Дзеркальний зал є результатом багаторічних зусиль іранських художників, які власноруч встановили маленькі геометричні дзеркала на стелі і стінах залу. Стіни цього залу нагадують багаторічні страждання іранського народу під час шахського правління. Дзеркальний зал відомий через картини Мірзи Мухаммад хана Камаль-Мулька Гаффарі, написані у 1891 році. Біля стін Дзеркального залу знаходиться зал Салям. У 1935 році заснований етнографічний музей і у 1968 році перенесений у Білий палац (Ках-е Аб'яз), що входить до складу комплексу палацу Голестан. В експозиції представлені побутовий та святковий одяг, взуття, зброя з часів Каджарів. Цей музей вважається одним з найстаріших і багатих антропологічних музеїв в Ірані.
23 червня 2013 року на 37-й річній сесії Комітету ЮНЕСКО із світової спадщини в Камбоджі палац Голестан був занесений до списку світової культурної спадщини.
Галерея
Зовнішній вигляд
Інтер'єр
Посилання
Примітки
This article uses material from the Wikipedia Українська article Палац Голестан, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.