Нікомедійський едикт або Сердикійський едикт — документ, виданий в 311 році римським імператором Галерієм.
Він припиняв Велике гоніння — наймасштабніше переслідування християн у Римській імперії, що почалося в 303 році. Нікомедійський едикт передував схожому за змістом Міланському едикту, який був виданий у 313 році.
23 лютого 303 року під час святкування Терміналії імператор Діоклетіан, за ймовірною пропозицією тодішнього цезаря Галерія, видав едикт, що зокрема передбачав:
У 305 році після добровільного зречення Діоклетіана його місце імператора на сході зайняв Галерій. Він хоч і продовжував переслідування християн, втім згодом зрозумів невдачу цієї політики. Тому в 313 році, перебуваючи при смерті, Галерій фактично дозволив християнами вільно сповідувати свою релігію в межах Східної Римської імперії.
Достеменно невідомо, де саме був підписаний цей едикт. За традиційною версією, це сталося в Нікомедії (теперішній Ізміт, Туреччина). За іншою версією, Нікомедія була лише місцем оголошення тексту едикту, а його підписання відбулося в Сердиці (сучасна Софія, Болгарія). Тому Нікомедійський едикт часто називають Сердикійським.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Нікомедійський едикт, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.