Новгород-Сіверський: місто в Чернігівській області (Україна)

Розташоване на березі річки Десна. Є одним із найпівнічніших міст України. Населення на 4 вересня 2022 року становило 14 217 мешканців^{[джерело?]}.

Новгород-Сіверський
Герб Новгорода-Сіверського Прапор Новгорода-Сіверського
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Чернігівська область
Район	Новгород-Сіверський район/Новгород-Сіверська міська громада
Громада	Новгород-Сіверська громада
Засноване	10 століття, перша писемна згадка — 1044
Магдебурзьке право	1620
Населення	▼ 12 375 (01.01.2022)
- повне	▼ 12 375 (01.01.2022)
Площа	11,81 км²
Поштові індекси	16000-16004
Телефонний код	+380-4658
Координати	H G O
Водойма	р. Десна
Назва мешканців	новгоро́дець, новгоро́дка, новгоро́дці
День міста	16 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Новгород-Сіверський
До обл./респ. центру
- автошляхами	176 км
Міська влада
Адреса	16000, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Новгород-Сіверський, вул. Губернська, 2
Новгород-Сіверський у Вікісховищі Мапа Новгород-Сіверський Новгород-Сіверський

Розташування

Новгород-Сіверський розкинувся на північному сході Чернігівської області на мальовничих берегах Десни.

Відстань до обласного центру — 171 км.

Координати міста: 52°00'31" пн. ш. 33°16'25" сх. д.

Клімат

Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить 6,7 °C, найнижча вона у січні (мінус 7,1 °C), найвища — в липні (18,7 °C). У середньому за рік у Новгород-Сіверському випадає 599 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у червні та липні. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79 %, найменша вона у травні (69 %), найбільша — у грудні (89 %). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.

Назва міста дійшла до нас у первісному вигляді і походить вона від укріплення Новий Городок, що виникло на старому городищі сіверян.^{[джерело?]}

Див. також: Сіверське князівство, Новгород-Сіверська стоянка

VI—ХІІІ століття

Археологами відкрите поселення ранніх слов'ян, давньоруське городище № 1 — в околицях міста на лівому березі Десни. В урочищі Замок, Пушкінські вали відкрито поселення ранньозалізного віку, там же поселення ранніх слов'ян і давньоруське городище № 2, розміщене в межах міста, що складається з двох укріплених частин. Дитинець площею 40 гектарів займає останець корінного правого берега Десни. З усіх боків його оточує вал.

Починаючи із шостого століття нашої ери, територію Новгорода заселяли східнослов'янські племена сіверян.

Перша письмова згадка про Новгород міститься в «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям», датованому 1078–1079 роками: «І наступного ранку за Новим Городом розігнали сильне військо Белкатчіна…»

Але ще раніше, 988 роком, у «Повісті минулих літ» позначено, що інший великий київський князь Володимир, хреститель Київської Русі, наказав будувати міста «на Десні, на Острі і на Рубежі, на Сулі і на Стугні», щоб поставити надійний заслін постійним набігам кочівників. На місці колишнього сіверянського городища, на найвищому і найкрутішому пагорбі придеснянських схилів невідомі будівничі звели укріплення. Невдовзі тут уже височіли стіни і вежі міста-фортеці.

 

У 1097 році, згідно з рішенням з'їзду князів у Любечі, Новгород-Сіверський стає стольним градом удільного князівства сина київського князя Святослава Ярославовича Олега Святославовича і за часи існування князівства досяг вершини свого розквіту, розвиваючи залізоробне, ковальське, гончарне, деревообробне та ювелірне мистецтва.

У лютому 1153 року місто пережило облогу Київського князя Ізяслава Мстиславича під час боротьби з його дядьком Юрієм Долгоруким та їх союзниками. Вона привела до поразки одного з двох найважливіших союзників князя Юрія на півдні, Святослава Ольговича Новгород-сіверського. Літопис Руський зазначає: «А Юрій рушив на Новгород на Сіверський і звідти ж пішов до [города] Рильська».

XIII—XV століття

У 1239 році навала монгольських орд Батия практично стерла з лиця землі Новгород-Сіверський. Знекровлений і запустілий Сіверський край у 1355 році був звільнений Ольгердом від влади Золотої Орди. Новгород-Сіверський уділ великий князь Литовський Ольгерд передав своєму синові Корибуту-Дмитру. Протягом перебування в складі Великого князівства Литовського і Руського землі Сіверського князівства кілька разів змінювали господаря (див. статтю «Сіверське князівство»).

У 1450-х роках Великий князь Литовський Казимир надає новгород-сіверську землю «для годування» князю-московиту Шемячичу Івану Дмитровичу, який попросив політичного притулку в Литві, тому що ворогував із великим князем Московським Іваном III. 1500 року князь Новгород-Сіверський Василій Іванович Шемячич вчинивши державну зраду переходить на державну службу до московського князя Івана III, що спровокувало чергову Московсько-Литовську війну. В квітні 1500 року Новгород-Сіверський було вперше окуповано московськими військами.

XVII—XVIII століття

31 грудня 1604 року в битві під Новгород-Сіверськом 15-ти тисячне приватне українсько-польське військо перемогло московську армію, яка налічувала від 40 до 60 тисяч.

Лише в 1618 році, згідно з Деулінським перемир'ям, Чернігово—Сіверські землі повернуто Речі Посполитій, а Новгород-Сіверський став центром повіту Чернігівського воєводства. У 1620 р. першим серед міст Чернігівщини отримав магдебурзьке право. Герб наданий в 1620 р. королем Сигізмундом III. У зеленому полі зображувалася міська стіна з баштою, а з боків — золоті спис і шабля. Герб символізує серйозний опір жителів міста військам Лжедмитрія, вчинений восени 1604 р.

Після визвольної війни 1648—1657 років місто увійшло до складу новоствореної держави — Гетьманщини. З 1649 року Новгород-Сіверський — сотенне місто Ніжинського, а з 1663 року — Стародубського полків, він перетворюється в значний культурний центр. Того часу в Спасо—Преображенському монастирі було створено слов'яно—латинську школу, працювала перша на Лівобережній Україні друкарня, заснована відомим церковним діячем і просвітителем того часу, настоятелем монастиря Лазарем Барановичем, яка видавала книги церковного і світського змісту, серед яких був і «Буквар».

1667 року за умовами Андрусівського перемир'я остаточно увійшов до складу Московського царства.

У 1781–1796 роках Новгород-Сіверський був центром Новгород-Сіверського намісництва Російської імперії, що включало 11 повітів і дві колишні столиці Гетьманської України — Батурин і Глухів. Першим губернатором став Журман Ілля Васильович (бл. 1720—1783).

У 1796 році Новгород-Сіверський набув статусу повітового центру Малоросійської, а з 1802 року — Чернігівської губернії.

XVII—XVIII століття виявилися сприятливими для розвитку Новгород-Сіверського. Він розширюється, розбудовується та зводяться: величний Успенський собор, ансамбль Спасо—Преображенського монастиря, оригінальний витвір українського дерев'яного зодчества — церква святого Миколи-Чудотворця, Тріумфальна арка, що споруджена перед приїздом імператриці Катерини II до Новгорода-Сіверського.

XX століття

Серія адміністративних реорганізацій, що відбулися після Жовтневого перевороту в 1917 році, торкнулося і міста князя Ігоря. У 1923 році воно стало центром району та округу, через два роки увійшло до складу Глухівського, а в 1930 році — Конотопського округів. У 1932 році Новгород-Сіверський стає районним центром новоутвореної Чернігівської області.

Про історію міста український письменник Володимир Малик написав історичні романи «Черлені щити» та «Князь Ігор», де описано похід князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців у 1185 році.

XXI століття

Рішенням Верховної Ради України № 2426-III від 17.05.2001 року села Домотканів та Щурівка були включені до меж міста Новгород-Сіверський без збереження статусу.

11 березня 2014 року місто Новгород-Сіверський віднесене до категорії міст обласного значення.

8 жовтня 2016 року демонтовано монумент Леніну біля міського парку імені Шевченка — останній в Чернігівській області. Попри декомунізаційне законодавство, міський голова Олег Бондаренко тривалий час не бажав демонтувати монумент. Він стверджував, що збирається продати статую іноземним покупцям, відтак відмовлявся від демонтажу й обґрунтовував це ризиком пошкодити «товар».

Водночас мер міста не збирався знімати викладені мозаїкою на водонапірній башті портрети Леніна та Сталіна у центрі Новгорода-Сіверського, які залишилися недоторканними навіть після «розвінчання культу Сталіна» 1956 року.

У 2018 році, за клопотанням Українського інституту національної пам'яті до Генеральної прокуратури, було відкрито кримінальне провадження у зв'язку з порушенням Закону про декомунізацію. Проте у серпні 2020 року справа була припинення через відсутність складу злочину.

Російське вторгнення

7 квітня 2022 року портрети Леніна та Сталіна нарешті було демонтовано з водонапірної вежі у Новгороді-Сіверському. Мозаїчні зображення комуністичних лідерів скинули з висоти вниз. Заступник начальника Новгород-Сіверської РВА Володимир Шкарпітко назвав це відповіддю на слова путіна про декомунізацію України.

Чисельність

• 1781 — 2038 душ чоловічої статі
• 1858 — 6616 осіб (3861 чоловіків та 2755 жінок)
• 1892 — 8115 осіб (4235 чоловіків та 3880 жінок)
• 1897 — 9182 осіб (українці — 4884, євреї — 2941, росіяни — 1296)
• 1923 — 10 374 осіб
• 1939 — 11 467 осіб
• 1959 — 11 249 осіб
• 1970 — 12 992 осіб
• 1979 — 14 534 осіб
• 1989 — 15 377 осіб
• 2001 — 15 175 осіб
• 2016 — 13 652 осіб
• 2022 — 12 375 осіб

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

•  
  Тризуб на гончарному клеймі Новгорода-Сіверського (XI-XII ст.)
•  
  Тризуб на гончарному клеймі Новгорода-Сіверського (XI-XII ст.)
•  
  Тризуб на гончарному клеймі Новгорода-Сіверського (XI-XII ст.)

• Кам'яна Гряда — іхтіологічний заказник.
• Парк ім. Т. Г. Шевченка — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.
• Джерело — гідрологічна пам'ятка природи.

 

Парк ім. Шевченка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У 1675 році у Новгороді-Сіверському в Спасо-Преображенському чоловічому монастирі відомим просвітителем Лазарем Барановичем була відкрита перша на Лівобережжі друкарня, яку пізніше перенесли до Чернігова.

Ліквідація гетьманської влади в Україні російським урядом призвела до створення українською козацькою шляхтою низки таємних товариств, метою яких було відродження автономії України. Тоді в Північній Україні був створений гурток у Новгород-Сіверському, що став головним осередком патріотів своєї Батьківщини.

У 1804 у місті було відкрито Новгород-Сіверську гімназію.

1989 року у місті — відкриття державного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».

Зараз у місті працює: Новгород-Сіверська державна гімназія імені К. Д. Ушинського, Новгород-Сіверська гімназія № 1 імені Б.Майстренка, Новгород-Сіверська ЗОШ I—III ст. № 2 та медичне училище.

Місто має 3 готелі — новий сучасний «Слов'янський» (вул. Монастирська, 2), збудований ще понад 100 років «Пасвірда»

Див. також: Категорія:Персоналії:Новгород-Сіверський

Історичні особи.

 

У місті народився Лазар Баранович, український церковний, політичний та літературний діяч другої половини 17 століття, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський.

Журавок Іван Степанович (1906-1985)- вчений в галузі твариництва, віддаленої гібридизації, професор, завідувач кафедри Одеського сільськогосподарського інституту.

У Новгороді-Сіверському жила і вчилась Раїса Петрівна Іванченко — автор багатьох історичних романів, письменник, професор історії.

Випускниками Новгород-Сіверської гімназії, були перший ректор Київського університету Михайло Максимович, ректор Київського університету у 1924—1925 роках Олександр Карпеко, основоположник вітчизняної педагогіки Костянтин Ушинський, вчений і громадський діяч Пантелеймон Куліш та багато інших.

Тут народився Зіновій Давидов, підприємець, «батько всіх сигар», власник фірми «Davidoff».

Сучасники:

• Колошин Анатолій Іванович (1941, Новгород-Сіверський) — український майстер-різьбяр, заслужений майстер народної творчості України
• Чмир Олена Петрівна — директор Новгород-Сіверського центру дитячої та юнацької творчості, заслужений працівник освіти України.

Уродженці міста

Журавок Іван Степанович (1906-1985)- вчений в галузі твариництва, віддаленої гібридизації, професор, завідувач кафедри Одеського сільськогосподарського інституту.

• Давидов Володимир Мойсейович (1937—1975) — радянський інженер-геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1973).
• Зіно Давидофф (1906—1994) — швейцарський підприємець, засновник всесвітньо відомої швейцарської компанії Davidoff.
• Науменко Володимир Павлович — член Української Центральної Ради.
• Юдін Григорій Опанасович (1920—2005) — літакобудівник, доктор технічних наук, лауреат Ленінської премії.
• Якименко Олександр Іванович (нар. 1936) — телеоператор. Один з фундаторів телебачення на Буковині. Член Національної спілки журналістів України. Закінчив фізико-математичний факультет Чернівецького держуніверситету (1959). З 1962 р. безперервно працює телеоператором Чернівецької державної телерадіокомпанії. Номінант видання «Інформаційний простір Буковини». — Чернівці: Букрек, 2004. — С. 193. — ISBN 966-8500-17-2.
• Воїнов Святослав Святославович (1942—2014) — філолог та історик.
• Слонім Марк Львович (1894—1976) — політик та журналіст, діяч російської еміграції
• Судієнко Євген Олександрович (1870—1919) — російський політичний діяч

 

• Новгород
• Новогрудок
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Д. Я. Вортман, Я. В. Верменич. Новгород-Сіверський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 443. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Новгород Сіверський // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1148. — 1000 екз.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Новгород-Сіверський. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації
• Новгород-Сіверський район. Загальна інформація про район
• Новгород-Сіверський. Музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім»
• Малик Володимир Кирилович. Історичні романи «Черлені щити», «Князь Ігор»
• Облікова картка ВРУ
• АМУ
• Форум
• Офіційний сайт Новгород-Сіверської регіональної державної телерадіокомпанії
• Новгород-Сіверська гімназія № 1 ім Б. Майстренка
• Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
• Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)