Недайкаша Василь Денисович
Василь Денисович Недайкаша (22 березня 1895, с.
Глодоси, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія — † 18 квітня 1972, с. Ла-Постоль, Франція) — сотник Армії УНР.
| Василь Денисович Недайкаша | |
|---|---|
 Поручик Сотник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 22 березня 1895 с. Глодоси, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія,  Російська імперія |
| Смерть | 18 квітня 1972 (77 років) с.Ла-Постоль  Франція |
| Громадянство | .svg){kind=small} УНР |
| Військова служба | |
| Приналежність | УНР |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| командир 6-го куреня Низових Запорожців 2-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР | |
Життєпис
Походив з селян с. Глодоси Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Останнє звання у російській армії — поручик.
Наприкінці 1917 р. — навесні 1918 р. — один із керівників Вільного Козацтва у с. Глодоси Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. У червні 1919 р. разом з іншими мешканцями села Глодоси вступив до загонів Махна, у складі яких на початку вересня 1919 р. перейшов до Дієвої армії УНР. Був командиром кулеметної сотні 14-го полку Низових Запорожців 5-ї Селянської дивізії, сформованої з селян с. Глодоси.
У листопаді 1919 р. з наказу Ю. Тютюнника повернувся додому для організації селянських повстань проти білих та червоних. У квітні 1920 р. на чолі загону у 60 чоловік — своїх односельчан — приєднався до Дієвої армії УНР, яка рейдувала у Першому Зимовому поході. Згодом цей загін було перейменовано на курінь Низових Запорожців Збірної Запорізької дивізії. У травні 1920–1922 рр. — командир 6-го куреня Низових Запорожців 2-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР.
З 1928 р. — на посаді начальника відділення у 2-му відділі розвідки Генерального штабу Військового міністерства УНР в екзилі. У 1939 р. жив у Сансі (Франція), був одним із ініціаторів вступу українських добровольців до Французького іноземного легіону для боротьби з німцями.
Після Другої світової війни був одним із керівників Товариства бувших вояків-українців у Франції.
Вшанування пам'яті
- Вулиця Василя Недайкаші у місті Первомайськ Миколаївської області.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
- Михайлик М. Українське село в часи національної революції//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1934. — Ч. 1. — С. 14. — Ч. 2. — С. 7
- Мелешко Ф. Глодоси в часі національної реюлюції//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1934. — Ч. 7-8. — С 20-24;
- Небелюк М. Під чужими прапорами. — Париж. — 1951. — С 68
- Вишнівський О. Пігмеї духом і мораллю. — США. — 1965
- ЦДАВОУ. — Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 98. — С 45.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Недайкаша Василь Денисович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.