Мико́ла Я́кович Зару́дний (20 серпня 1921(1921-08-20), Оріховець, Горобіївська волость, Сквирський повіт, Київська губернія, Українська СРР — 25 серпня 1991(1991-08-25), Київ) — український радянський письменник, сценарист.
Член спілок письменників (з 1950 року) і кінематографістів України.
Микола Якович Зарудний | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 20 серпня 1921[1] Оріховець, Горобіївська волость, Сквирський повіт, Київська губернія, Українська СРР | |||
Помер | 25 серпня 1991 (70 років) Київ, Україна | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | письменник, драматург, сценарист | |||
Сфера роботи | література[2], драма[2] і фільм[2] | |||
Alma mater | Казахський державний університет | |||
Заклад | Кіностудія ім. О. Довженка | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | сценарій і п'єса | |||
Членство | СП СРСР, Національна спілка письменників України і НСКУ | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Народився 20 серпня 1921 року в родині вчителів в селі Оріховці, тепер Сквирського району Київської області. У 1939–1941 роках навчався в Українському комуністичному інституті журналістики у Харкові. У 1942 році закінчив факультет журналістики Казахського університету в Алма-Аті.
Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1948 року.
Працював у редакціях обласних газет, у 1961–1963 роках був головним редактором Київської кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка. У 1966–1969 роках — секретар правління Спілки письменників України, у 1981–1990 роках — правління Київської організації СПУ.
Помер 25 серпня 1991 року в Києві. Похований у Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 52).
Почав друкуватися від 1944 року. Перші п'єси написані в дусі часу, зокрема під впливом творчості О. Корнійчука. Успіх і головні риси драматургії Зарудного — конфлікт між високим, одухотвореним і приземлено-меркантильним — означила комедія «Веселка» (1958; Київ, 1962; Київ) і розвинулися у п'єсах «Мертвий бог» (1960; Київ), «Фортуна» (1964; Київ), «Рим, 17, до запитання» (1969; Київ), «Дороги, які ми вибираємо» (1971; Київ), «Пора жовтого листя» (1974; Київ) «Маестро, туш!» (1978; Київ), «Обочина», «Регіон» (обидві — 1981; Київ), «Бронзова фаза» (1985; Київ) та інших. Більшість п'єс — на теми сільського життя.
Автор повісті «Мої земляки» (1950; Київ), збірка оповідань «Світло» (1961; Київ), романів «На білому світі» (1967; Київ), «Уран» (1970; Київ), «Гілея» (1973; Київ).
За його сценаріями знято:
Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1978; разом з С. В. Данченком (режисером-постановником), М. В. Кипріяном (художником), Н. П. Доценко, В. Г. Максименком, Ф. М. Стригуном (акторами) за виставу «Тил» у Львівському українському драматичноиу театрі імені М. К. Заньковецької). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Зарудний Микола Якович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.