Мертвонародження

Мертвонароджуваність — популяційний статистичний показник мертвонародження. За точнішим формулюванням, для розрізнення від поняття «викидень», згідно з наказом МОЗ, мертвонародження — вигнання або вилучення з організму вагітної плода з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу) або масою 500 г та більше, який не дихає та не виявляє будь-яких інших ознак життя, таких як серцебиття, пульсація пуповини або певні рухи скелетних м'язів.

У СРСР під мертвонароджуваністю розумілося народження, яке відбулося після 28 тижнів вагітності, довжина плода при якому становила не менше 35 см і маса не менше 1 кг, а народжена дитина не зробила після народження жодного вдиху.

Загальна кількість мертвонароджень у світі станом на 2011 рік складала приблизно 2,6 млн на рік.

Мертвонароджуваність як статистичний показник (використовуються також терміни показник мертвонароджуваності, коефіцієнт мертвонароджуваності) визначається як число мертвонароджених на 1000 народжених. Станом на 2011 рік найнижча в світі мертвонароджуваність спостерігається у Фінляндії (дві мертвонароджених дитини на 1000 народжених), найвища — в Нігерії і Пакистані (40 мертвонароджених на 1000 народжених).

Розрізняють такі види мертвонароджуваності:

• допологова, або антенатальна — плід гине до пологів, внутрішньоутробно (починаючи з 28 тижнів вагітності);
• під час пологів, або інтранатальна — плід гине під час пологів;
• післяпологова, або постнатальна — плід народжується з серцебиттям, однак гине через те, що у нього не встановлюється позаутробне дихання.

• Смертність немовлят
• Викидень
• Завмерла вагітність
• Материнська смертність