Володимир Зенонович (Зиновійович) Май-Маєвський (15 (27) вересня 1867, Могильовська губернія, Російська імперія — 12 листопада 1920, Севастополь, мілітарна квазідержава Південь Росії) — воєначальник Російської імператорської армії і Білого руху, генерал-лейтенант Генерального штабу.
Май-Маєвський Володимир Зенонович | |
---|---|
Народження | 15 (27) вересня 1867 Могильовська губернія, Російська імперія |
Смерть | 30 листопада 1920 (53 роки) Севастополь, Таврійська губернія, Російська СФРР |
Освіта | Миколаївське інженерне училище[d] |
Звання | генерал-лейтенант і генерал-майор |
Командування | 1-й гвардійський корпус (Російська імперія), 3-тя дивізія Добровольчої армії і 2-й армійський корпус[d] |
Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і Російсько-японська війна |
Нагороди | |
Май-Маєвський Володимир Зенонович у Вікісховищі |
Народився в родині дрібних шляхтичів Могильовської губернії. Закінчив 1-й Кадетський корпус (1885) і Миколаївське інженерне училище (1888) в Санкт-Петербурзі, випущений підпоручиком в 1-й саперний батальйон, потім був переведений в Лейб-Гвардії Ізмайловський полк з тим же чином і старшинством.
Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу по першому розряду в 1896 у, з перейменуванням з штабс-капітан а гвардії в капітани Генерального штабу.
Учасник Російсько-японської і Першої світової воєн (начальник штабу піхотної дивізії, корпусу, піхотної дивізії, командир 1-го гвардійського корпусу).
Навесні 1918 року втік на Дон і вступив рядовим в Дроздовську дивізію Добровольчої армії. Начальник тієї ж дивізії (з 05.01.1919; наказ Гл-ного ЗСПР № 27; замість померлого Ген-майора М. Г. Дроздовського). Одночасно начальник Донецького загону (січень-травень 1919). Командир 2-го арм. корпусу (з 12.02.1919; наказ Глав-ного ЗСПР № 268). Ген-лейтенант (пр. 09.03.1919; наказ Головкому ЗСПР № 428; за бойові відзнаки). Командувач Добровольчої армії (з 22.05.1919 створеної на базі Донецької групи). 27.11.1919 за гулянки та пияцтво звільнений у відставку.
Після невдалого наступу у жовтні і листопаді був звільнений. На його місце був призначений генерал барон П. М. Врангель. В 1920 році Врангель повернув Май-Маєвського в армію. Під час оборони Криму керував тиловими частинами та гарнізонами Російської армії.
За однією з версій, застрелився під час евакуації Білої армії з Севастополя 13 листопада 1920, за іншою — помер від розриву серця в одній з лікарень Севастополя або на шляху до корабля для евакуації.
Згідно з радянською книгою 1967 року про громадянську війну, 3 серпня 1919 року Май-Маєвський видав наказ про заборону публічних шкіл з українською мовою навчання.
Племінниця Віра Валер'янівна Май-Маєвська була дружиною полярного дослідника Георгія Сєдова.
Образ генерала Май-Маєвського створений в радянському кінофільмі «Ад'ютант його високоповажності». Роль командувача Володимира Зеноновича Ковалевського виконав Владислав Стржельчик. У фільмі також відображені реальні події на фронті, яким командував генерал.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Май-Маєвський Володимир Зенонович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.