Майк Дітка

Дітка тренував Чикаго Берз упродовж 11 років та Нью-Орлеан Сейнтс упродовж 3 років. Він один із двох людей, що вигравали титули НФЛ як гравці, помічники головного тренера й головні тренери. Двічі він досягав цього успіху з Чикаго Берз, як гравець 1963 року й як головний тренер 1985 року.

Майк Дітка
Загальна інформація
Громадянство	США
Народження	18 жовтня 1939(1939-10-18)[1] (84 роки) Карнегі, Аллегені, Пенсільванія, США
Зріст	191 см
Вага	100 кг
Alma mater	Aliquippa Senior High Schoold
Вебсторінка	ditkasrestaurants.com
Спорт
Країна	США
Вид спорту	американський футбол
Команда	Чикаго Берс, Даллас Ковбойс, Філадельфія Іглс, Pittsburgh Panthers footballd, Pittsburgh Panthers baseballd і Pittsburgh Panthers men's basketballd
Участь і здобутки
Майк Дітка у Вікісховищі
Нагороди Зала слави професійного американського футболуd

Майк Дітка народився як Майкл Дичко у місті Карнегі, Пенсільванія, в родині емігрантів з України. Оскільки прізвище Дичко (Dyczko) складне для прочитання, то родина змінила його на Дітка.

Упродовж 1958—1960 років Дітка грав за команду Університету Піттсбурга в атаці, на позиції тайтенда, а також виконував функції пантера. 1961 року його задрафтували Чиказькі Ведмеді під п'ятим номером. Уже в першому сезоні Дітка 58 разів упіймав м'яч, що було новизною, оскільки раніше тайтенди в основному блокували. Його було оглошено найкращим новим гравцем року. Дітка грав за Ведмедів 5 років і виграв з ними титул чемпіона 1963 року. 1967 року його продали Філадельфійським Орлам, а з 1969 він грав за Ковбоїв із Далласа. Разом із Ковбоями він виграв супербоул 1971 року.

Після сезону 1972 року Дітка завершив кар'єру гравця і став помічником головного тренера в Ковбоїв. За 9 років, які Дітка працював у команді, вона 6 разів вигравала свій дивізіон, тричі чемпіонат НФК та один раз, у 1977, супербоул. У сезоні 1982 року Дітка отримав посаду головного тренера команди Чиказьких Ведмедів. Вершиною його кар'єри був виграш супербоулу 1986 року. Ведмеді звільнили Дітку з посади головного тренера у 1992 після невдалого попереднього сезону. Упродовж трьох років, починаючи з 1997, він тренував Нью-Орлеан Сейнтс, але без успіхів.

У 1988 році Дітка першим із тайтендів був індуктований до Зали слави професійного американського футболу.

Після завершення кар'єри гравця і тренера, Дітка працював коментатором на телебаченні. Він притримується «ультра-ультра-ультраконсервативних» політичних поглядів. У нього четверо дітей.