Луцій Арторій Каст

Вважається одним з прообразів легендарного середньовічного короля Артура.

Походив з роду вершників Арторіїв. Народився десь у Кампанії (південна Італія). Усе життя присвятив військовій кар'єрі. Був центуріоном у III Гальському легіоні у Сирії, потім у VI Залізному легіоні. У складі останнього легіону знаходився в Юдеї. У 160-х роках переходить до V Македонського легіону, з яких був учасником Парфянської кампанії 162–166 років.

Слідом за цим брав участь у Маркоманських війнах імператора Марка Аврелія. У складі цього легіону у 172 році відзначився у війні проти сарматського племені язигів. У 179–180 роках був центуріоном II Допоміжного легіону, що стояв табором у Лаугаріціоні (сучасне м. Тренчин, Словаччина).

Після цього отримує посаду препозіта Мізенського флоту, а згодом префекта у VI Переможному легіоні, який знаходився у Британії біля Адріанового валу. В цей час діяв проти союзу бригантів на півночі Британії. Ймовірно командував загонами сарматського племені язигів (що після поразки найнялися до римського війська). Жорстоке втихомирення бритських племен загонами броньованих вершників-сарматів (тоді це було вперше у Британі) закарбувалася у пам'яті місцевих мешканців, разом з іменем командира — Арторія.

У 185 році Арторія призначено на посаду дукса та відправлено на придушення повстання в Армориці (сучасна Бретань, Франція). Після успішного виконання завдання призначається прокуратором Лібурнії (сучасна Далмація). Про подальшу долю нічого невідомо.

• http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/home.html
• Breeze, David John, Dobson, Brian, Roman Officers and Frontiers, Franz Steiner Verlag, 1993, p. 180