Конгоні

У минулому конгоні зустрічалися по всій Африці (за винятком лісів басейну Конго) і навіть на Аравійському півострові. Зараз підвид, що населяв Сахару і Аравію, вимер. Трохи краще становище конгоні в Південній Африці. В наш час конгоні винищені в більшій частині свого первісного ареалу. У помітних кількостях ця антилопа збереглася тільки в національних парках і резерватах. Конгоні мешкають переважно в безлісих місцевостях, рівнинних або горбистих, порослих чагарником або порівняно відкритих. Це типові мешканці африканської савани.

Довжина тіла становить 2-2,5 м. Висота в холці доходить до 1,3 м. Вага варіюється в межах 100-200 кг. Довжина хвоста 40-60 см. Закінчується чорною китичкою. Ноги довгі з чорними мітками. Шия коротка, вуха загострені, форма голови подовжена. Роги є і у самиць, і у самців. Їх довжина доходить до 70 см.

Найбільшими є тварини, що живуть на заході африканського континенту. Колір шерсті варіюється від світло-сірого до червоно-коричневого залежно від підвиду. У червоного бубала лоб чорний і є контрастна світла смуга між очей. У інших підвидів теж є характерні індивідуальні риси. Це довжина хвоста, темні смуги, більш пологі лоби.

Живляться тварини трав'янистою рослинністю, часто пасуться на місцях колишніх пожеж. Вони регулярно відвідують водопої, але можуть кілька днів обходитися без води. Великими стадами конгоні зустрічаються рідко: зазвичай можна спостерігати групи по 10-20 тварин. Самиці і самці тримаються окремо.

Шлюбний ритуал відрізняється від інших антилоп. Зазвичай самець, піднявши хвіст, витягнувши вперед шию і притиснувши вуха, спрямовується назустріч самиці, яка перейшла межі його ділянки, потім повертається і робить кілька кроків геть, до центру ділянки, як би запрошуючи самицю слідувати за собою. Якщо самиця скористається запрошенням, партнери стають парою. Вагітність триває близько 8 місяців, а пологи збігаються з початком сезону дощів. Самиця народжує щороку одне дитинча.

Конгоні часто стають жертвою левів, гієнових собак та інших хижаків, проте головний їхній ворог - людина. М'ясо конгоні за смаком значно перевершує м'ясо більшості африканських копитних, і переслідування конгоні мисливцями завжди було досить інтенсивним. Судячи з давніх фресок, єгиптяни тримали конгоні північноафриканської підвиду як напівдомашню тварину.

Посухи і хвороби можуть швидко скоротити популяцію конгоні, особливо якщо є конкуренція з боку інших стад антилоп.

• Chris & Tilde Stuart: Field Guide to the Larger Mammals of Afrika. Struik, 2000, ISBN 1-86872-534-0
• Jean Dorst и Pierre Dandelot: Säugetiere Afrikas, Paul Parey Verlag, 1970. ISBN 3-490-01018-3
• Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3-е издание. The Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, ISBN 0-8018-8221-4.

Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.