Кабарди́нська, ади́зька (ади́гська), або кабарди́но-черке́ська мо́ва — абхазо-адизька мова, поширена у Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині та Ірані.
Належить до адизької гілки абхазо-адизької (західнокавказької) мовної сім'ї. Як і інші мови цієї сім'ї, має велику кількість приголосних фонем, специфічні лабіалізовані фонеми та складну систему відмінювання дієслова.
Кабардинська мова | |
---|---|
Къэбэрдеибзэ | |
Поширена в | Росія, Туреччина, Іран |
Регіон | Кавказ |
Носії | 1 012 000 |
Писемність | кирилиця |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | kbd |
ISO 639-3 | kbd |
У сучасній кабардинській мові 6 голосних, що поділяються на довгі (а, е, и, о) та короткі (э, ы). Всі голосні у кабардинській фарингалізовані.
Ряд/ Підйом | Передній | Середній | Задній |
Верхній | и [i] | у [u] | |
Середній | е [ɛ] | ы [ə] | о [o] |
Нижній | э [ɐ] | а [ɑ] |
Вибухові та африкати поділяються на 3 серії: напівдзвінкі, глухі подихові та глухі абруптивні (ейєктивні). Також у кабардинській є подихові та абруптивні спіранти.
Губні | Губно-зубні | Дентальні | Альвеолярні | Постальвеолярні | Палатальні та альвеолярно-палатальні | Велярні | Увулярні | Фарингальні | Ларингальні | |
Вибухові та африкати | б [b] п [pʰ] пӀ [pʼ] | д [d] т [tʰ] тӀ [tʼ] | дз [ʣ] ц [ʦʰ] цӀ [ʦʼ] | дж [ʤ] ч [ʧʰ] кӀ [ʧʼ] | к [kʰ] (кӀу [kʼʷ]) | кхъ къ | Ӏ [ʔ] | |||
Спіранти | ф [fʰ] фӀ [fʼ] | з [z] с [sʰ] сӀ [sʼ] | ж [ʒ] ш [ʃ] | жь [ʑ] щ [ɕʰ] щӀ [ɕʼ] | г [γ] х [x] | гъ [ʁ] хъ [χ] | хь [h] | |||
Латеральні спіранти | л [ɮ] лъ [ɬʰ] лӀ [ɬʼ] | |||||||||
Ґлайди | в, у [w] | й, и [j] | ||||||||
Носові | м [m] | н [n] | ||||||||
Вібранти | р [r] |
Як і в інших мовах адиго-абхазької групи в кабардинській є лабіалізовані фонеми.
У словах, що закінчуються на приголосний, наголос падає на останній склад, а у тих, що закінчуються на голосну, — на другий від кінця.
Іменник у кабардинській мові має такі граматичні категорії, як:
У кабардинській мові 2 числа: однина та множина. Форма однини не має власних афіксів, а форма множини позначається афіксом -хэ.
У кабардинській мові 4 відмінки: називний, ергативний, післяйменниковий та обставинний. Ергативний відмінок — це відмінок підмета при перехідному дієслові. Також у кабардинській мові він виконує роль непрямих відмінків: родового, давального та інш. Післяйменниковий відмінок має значення орудного, напрямкового, а також використовується з післяйменниками.
«джэд» (курка)" | «унэ» (дім) | |||
Форма/ Відмінок | Невизначена | Визначена | Невизначена | Визначена |
Називний | джэд | джэдыр | унэ | унэр |
Ергативний | джэд | джэдым | унэ | унэм |
Післяйменниковий | джэдкӀэ | джэдымкӀэ | унэкӀэ | унэмкӀэ |
Обставинний | джэдыу | джэдырауэ | унэу/унэуэ/унэкӀэу | унэрауэ/унэмкӀэу |
Також у кабардинській мові є категорія належності, яка показує, що об'єкт належить певній особі. Покажчики належності можуть уживатися як префікси або як окремі слова:
си- | мій |
уи- | твій |
и- | його, її |
ди- | наш |
фи- | ваш |
я- | їхній |
Наприклад:
Також у кабардинській мові є афікс сурядності «-рэ» (у формах відмінків «-и/-икӀ»):
Якісні прикметники у кабардинській мові вживаються після іменника, до якого відносяться, і при відмінюванні приймають на себе покажчики числа та відмінку. Наприклад:
Вищий ступінь якісних прикметників утворюється аналітично за допомогою слова «нэхъ»:
Зменшена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слова «тӀэкӀукӀэ»:
Найвищий ступінь прикметників утворюється за допомогою суфіксів -щэ, -Ӏуэ, -бзэ, -пс, -кӀей. Наприклад:
Складні форми найвищого ступеня утворюються за допомогою повторення прикметників:
Відносні прикметники на відміну від якісних ставляться перед іменником, не утворюють ступенів порівняння та не мають покажчиків числа та відмінку (у залежній формі).
У кабардино-черкеській мові є особові займенники 1-ї та 2-ї особи: «сэ» (я), «уэ» (ти), «дэ» (ми) та «фэ» (ви). Замість особових займенників 3-ї особи вживаються самостійні форми вказівних займенників.
Відмінювання особових займенників:
Наз., Ерґ. | сэ | уэ | дэ | фэ |
Післ. | сэркӀэ | уэркӀэ | дэркӀэ | фэркӀэ |
Обст. | сэруэ | уэруэ | дэруэ | фэруэ |
Займенники мають залежні та самостійні форми. Залежні форми вживаються разом з іменником і не відмінюються за числом та відмінком, самостійні вживаються у самостійній позиці та замість особових займенників 3-ї особи.
'цей' | 'той' | 'той (десь там)' | |
Залежна форма | мы | мо | а |
Самостійна форма | |||
Однина | |||
Називний | мыр | мор | ар |
Ерґативний | мыбы | мобы | абы |
Післяйменниковий | мыбыкӀэ | мобыкӀэ | абыкӀэ |
Обставинний | мыру | мору | ару |
Множина | |||
Називний | мыхэр | мохэр | ахэр |
Ерґативний | мыбыхэм | мобэхэм | абыхэм |
Післяйменниковий | мыбыхэмкӀэ | мобыхэмкӀэ | абыхэмкӀэ |
Обставинний | мыхэру | мохэру | ахэру |
Числівники поділяються на кількісні, кратні, порядкові та розділові. Усі кількісні числівники, окрім числівника «зы» (один), уживаються після іменника, до якого відносяться. Порядкові числівники вживаються перед іменником. Наприклад:
Кількісні числівники у формі називного відмінка:
1 | зыр | 11 | пщыкӀузыр |
2 | тӀур | 12 | пщыкӀутӀур |
3 | щыр | 13 | пщыкӀущыр |
4 | плӀыр | 14 | пщыкӀуплӀыр |
5 | тхур | 15 | пщыкӀутхур |
6 | хыр | 16 | пщыкӀухыр |
7 | блыр | 17 | пщыкӀублыр |
8 | ир | 18 | пщыкӀийыр |
9 | бгъур | 19 | пщыкӀубъур |
10 | пщӀыр | 20 | тӀошӀ |
Кратні числівники утворюються за допомогою афікса -э:
Порядкові числівники утворюються від кратних за допомогою префіксу е- та афіксу -анэр-:
Розділові числівники утворюються за допомогою повторення основи:
Дієслово у кабардинській мові має категорії способу, стану, часу, особи, числа та інш.
Розрізняються 8 способів:
Розрізняються фінітні та інфінітні форми дієслова. Фінітні форми означають головну дію, яка не залежить від якогось іншого дієслова. Інфінітна форма означає додаткову дію, залежну від основної.
Фінітні форми у позитивній формі мають такі закінчення:
До інфінітних форм належать:
Дієслова поділяються на динамічні та статичні. Динамічні дієслова висловлюють процес дії, а статичні — стан, результат або предикативні форми. Ці типи розрізняються за формами теперішнього часу: динамічні дієслова у теперішньому часі мають префікс -о- (-уэ-) та факультативний суфікс -р, а статичні — копулу-суфікс -щ. Наприклад:
Перехідні дієслова зазвичай мають додаток у називному відмінку та підмет в ерґативному. При неперехідних дієсловах прямий додаток відсутній, а суб'єкт стоїть у називному відмінку.
Також ці 2 типи дієслів розрізняються послідовністю особових афіксів та правилами щодо їхнього вживання.
Дієслова у кабардинській можуть мати особові показники не тільки суб'єкта (підмета), а й прямого і непрямого об'єктів (додатків).
Дієслова, що мають лише один особовий показник, називаються одноособовими, а ті, що мають декілька, — багатоособовими.
У двоособовому перехідному дієслові на першому місці стоїть префікс прямого додатка, а після нього — префікс суб'єкта (підмета). А у двоособовому неперехідному на першому місці — префікс суб'єкта, а потім — префіксі непрямих додатків.
Особові префікси:
сэ | сы-, с- || зы-, зэ-, з- |
уэ | уы-, уэ-, у- || б-, п-, пӀ- |
ар | -, и-, е-; ма- |
дэ | ды-, дэ-, д- || т-, тӀ- |
фэ | фы-, фэ-, ф- || вы-, вэ-, в-, фӀ- |
ахэр | я-, ма- -хэ |
У інтервокальній позиції (між двома голосними) особові показники с-, у- та ф- змінюються на з-, б-, та в- (див. у таблиці нижче).
Усі неперехідні дієслова у формах минулих та майбутніх часів уживаються без показника 3-ї особи, в той час як у перехідних дієслів завжди є префікс суб'єкта 3-ї особи и-/е-.
У теперішньому часі неперехідні дієслова мають показник суб'єкта 3-ї особи -ма. Наприклад:
Приклад особового відмінювання неперехідного дієслова «кӀуэн» (йти):
сокӀуэр | я йду | сыкӀуащ | я йшов, йшла |
уокӀуэр | ти йдеш | укӀуащ | ти йшов |
макӀуэр | він, вона йде | кӀуащ | він ішов |
дэкӀуэр | ми йдемо | дыкӀуащ | ми йшли |
фэкӀуэр | ви йдете | фыкӀуащ | ви йшли |
макӀуэхэр | вони йдуть | кӀуащ | вони йшли |
Приклад особового відмінювання перехідного дієслова «лъэгъун» (бачити):
солъэгъу — я бачу (його, її, їх) уолъэгъу — ти бачиш (його) | дызолъэгъу — я бачу нас дыболъэгъу — ти бачиш нас | сыулъэгъуащ — ти бачив мене сыфлъэгъуащ — ви бачили мене |
Форми часу поділяються на 2 типи, що висловлюють відношення дії до теперішнього моменту та до моменту у минулому.
Часові форми дієслова «кӀуэн» (йти) у формі 1-ї особи однини:
Час | Форма | |
Позитивна | Негативна | |
Теперішній | сокӀуэ(р) | сокӀуэркъым |
Претеріт | сыкӀуащ | сыкӀуакъым |
Давноминулий | сыкӀуэгъащ | сыкӀуэгъакъым |
Перфект | сыкӀуакӀэщ | сыкӀуакӀэкъым |
Майбутній можливий | сыкӀуэнщ | сыкӀуэнкъым |
Майбутній категоричний | сыкӀуэнущ | сыкӀуэнукъым |
Аоріст I | сыкӀуэщ | сыкӀуэкъым |
Минулий тривалий | сыкӀуэрт | |
Віддалений претеріт | сыкӀуат | |
Давноминулий віддалений | сыкӀуэгъат | |
Плюперфект | сыкӀуакӀэт | |
Майбутній категоричний у минулому | сыкӀуэнут | |
Майбутній можливий у минулому | сыкӀуэнт | |
Аоріст II | сыкӀуэт | - (не вживається) |
«Заповіт» Т. Шевченка кабардинською мовою (переклав Адам Шоґенцуков)
|
Джерело: Українська бібліотека
This article uses material from the Wikipedia Українська article Кабардинська мова, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.