Княгиницький Йов

Відомостей про його життя збереглося дуже мало. Преподобний народився у Тисмениці (нині Івано-Франківська область). Освіту здобув у монастирській школі в Уневі (нині Львівська область) та Острозі. Деякий час був викладачем Острозької школи. В молоді роки двічі відвідав Афон. Довгий час жив у одному з Афонських монастирів, прийняв постриг під іменем Ізикіїла. Після повернення реорганізував ряд православних монастирів в Україні. В 1606 році заснував біля села Маняви (нині Богородчанський район Івано-Франківської області) монастир Манявський скит. Підтримував дружні стосунки з Іваном Вишенським, Захарієм Копистенським та іншими церковними діячами. До Княгиницького зверталися як до авторитету у справах чистоти віри (відоме звернення Кирила Транквіліона-Ставровецького).

Житіє Іова Княгиницького було складене орієнтовно між 1623 та 1628 роками Ігнатієм з Любарова.

Із праць Іова Княгиницького до його нащадків дійшли:

• «Извещение краткое о латинских прелестях» — написано, імовірно, в Острозі між 1593 і 1596 роках.
• «Письмо основателя Скитской обители схимонаха Іова ієромонаху Кириллу Транквіліону, заключающее в себе критический разборъ составленного последним "Исповедания вірой" от 23 августа 1619» — на твір К. Транквіліона-Ставровецького «Зерцало богословії».

 

У 1994 році Священний Синод Української Православної Церкви затвердив чествувати пам'ять преподобного Іова (Княгиницького) і причислив його до лику місцево-шанованих святих.

15 липня 2004 року Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату приєднав преподобних Іова і Феодосія Манявських до лику святих для загального церковного вшанування і вніс їхні імена в Православний церковний календар. Їхні мощі зберігаються у Воздвиженській соборній церкві.

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
• Довідник з історії України [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
• Петрушевич Антоній. Жизнь преподобного отця Іова, основателя ставро-пигіальной обителі Чину св. Василія Великого, списана современником ієромонахом Ігнатієм із Любарова // Зоря Галицькая яко Альбум на годь 1860 (вь Львові, типом інституте Ставропігійського). — 1860. — С. 225—251.

• Кашуба М. Княгиницький Іван [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 365. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Княгиницький, Йов // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Княгиницкий И. Письмо основателя Саитской обители схимонаха Іова къ ієромонаху Кириллу Транквиллиону... // Голубев С. П. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. — К., 1883. — Т. 1. Крип'якевич І. Історія України. — Львів, 1992.

• 7 липня — Преподобних Іова і Феодосія Манявських, Життя Святих ^{[недоступне посилання]}

Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про православного релігійного діяча чи діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.