Зеновичі

Зеновичі (пол.

Протягом XV—XVII ст. представники роду займали різні державні пости у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій. Приставка «Деспот» появилась в кінці XVII ст., коли виникла родова легенда про походження роду від сербських деспотів.

Зеновичі
Герб Зеновичів Деспот

Історія

Походження роду

Походження роду генеалогічна традиція XVII—XVIII століть пов'язувала з сербським чи молдавським деспотом (намісником) який переїхав у Велике князівство Литовське та поступив на службу до великого князя Вітовта. Однак справжній протопласт роду Братоша відомий з документів ще кінця XIV ст. Вперше він згадується серед нобілів які поручались за полоцького князя Андрія Ольгердовича (до 1387 р.) У документі, який створено між 1387 та 1392, Братоша виступає як один з поручителів за Грицька Костянтиновича перед князем Скиргайлом. У 1398—1404 роках Братоша вже перебував серед найближчого оточення Вітовта. У 1401 році вперше згадано сина Братоші, Зеновія, від імені якого і пішла назва роду.

В 1414 році Зеновій Братошич отримав від Вітовта підтвердження його прав на батьківські володіння, зокрема Миш, Чарлена, Вишнева, Постави з великим обширом до річки Дісни та інші. У 1434 вперше в документах з'являється син Зеновія, Іван, який приклав свою печатку з родовим гербом до присяжної грамоти Сигізмунда Кейстутовича. Крім Івана також відомий його брат Василь, а також двоюрідний брат Олехно Пугач у якого був син Остафій. Від цих шляхтичів і пішли відомі гілки роду Зеновичів.

Генеалогія

  • Зенон Братошевич
    • Іван (Івашко) Зенович (? — до 1486)
      • Юрій Іванович Зенович (бл. 1450 — після 1516) — староста браславський (1494—1499), смоленський (1507—1508) і могилевський (1514), маршалок надворний короля Сигізмунда І Старого (1516)
        • Миколай Юрійович (? — до 1528) — учасник московсько-литовської війни (1500—1503), потрапив в московський полон у битві на Ведроші.
          • Юрій Миколайович (бл. 1510—1583) — староста черський і пропойський (1547—1570) і смоленський (1579). Учасник лівонської війни, прийняв кальвінізм.
            • Гальшка (Софія) Юріївна — дружина Михайла Вишневецького.
            • Криштоф Юрійович (бл. 1540—1614) — староста черський і пропойський (1577—1590), каштелян берестейський (1585—1588), воєвода берестейський (1588).
              • Софія Криштофорівна — дружина у першому шлюбі Станіслава Кішки, в другому — Олександра Слушки, разом з яким прийняла католицизм у 1620 р.
              • Миколай Богуслав Криштофорович (? — 7 вересня 1621) — староста черський і пропойський (1614—1621), каштелян полоцький (1618—1621). Загинув під час облоги Хотина.
                • Анна-Софія Миколаївна (?—1664) — дружина Альбрехта Владислава Радзивіла, у другому шлюбі — Франциска Флоріана Зебжидовського.
                • Софія — дружина Павла Сапіги.
        • Юрій Юрійович — як і два молодших брата померли молодими без нащадків
        • Михайло Юрійович
          • Ян Михайлович (?—?) — дворянин господарський, заснував містечко Мосари в Ошмянському повіті
            • Юрій Янович
            • Ян Янович (бл. 1550—1614) — підстолій (1576—1594), каштелян вітебський (1594—1600) і смоленський (1600—1614)
              • Юрій (Єжи) Янович — віленський земський суддя (1629—1632)
                • Станіслав Юрійович (1610—1672) — підкоморій і лісничий вількомирський (з 1653), каштелян новогрудський (1671—1672)
                  • Криштоф Станіславич (?—1717) — писар великий, воєвода мінський (1709—1717)
                  • Олександр Станіславич
              • Михайло Янович
              • Абрахам Янович
              • Станіслав Янович
        • Ян Юрійович
    • Василь Зенович (? — до 1486)

Джерела та література

  • Деспот-Зенович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Насевіч В. Л. Зяновічы (белор.) // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 7: Застаўка — Кантата. — С. 134. — ISBN 985-11-0130-3.
  • Насевіч В. Зяновічы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2005. — 688 с.: іл. С. 660. ISBN 985-11-0315-2 ISBN 985-11-0314-4 (т. 1)

Tags:

Зеновичі ІсторіяЗеновичі ГенеалогіяЗеновичі Джерела та літератураЗеновичіБілоруська моваВелике князівство ЛитовськеДеспот (герб)Деспот (титул)Польська моваРіч ПосполитаШляхта

🔥 Trending searches on Wiki Українська:

Нарукавні знаки Збройних сил УкраїниСтароцерковнослов'янська моваАвстро-УгорщинаЧернівціКам'янець-ПодільськийЛєра МандзюкВернадський Володимир ІвановичChatGPTЕпіфаній (митрополит Київський)Католицька церкваСталін Йосип ВіссаріоновичАвтомат (зброя)АвстраліяПолісся (Житомир)80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)Територіальний центр комплектування та соціальної підтримкиПрапори ЄвропиПолтаваВікісховищеM8L8TH71-ша окрема єгерська бригада (Україна)МоскваЛюксембургМайкл ДжексонPorno for PyrosСтрасті Христові (фільм)ПлащаницяЗаборонений плід (телесеріал)Глибинна держава (США)Одеська єпархія ПЦУАнна АлхімПономарьов Олександр ВалерійовичСеребрянський Андрій СергійовичВійна на сході УкраїниШевченко Андрій МиколайовичКарло АнчелоттіКонстантинопольська православна церкваШахед-136Ярослав МудрийДіва МаріяМадонна (співачка)Стародавній РимПочаївська Успенська лавраЧарльз IIIЕктор Хіменес-БравоГривняВтрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (квітень 2024)Ющенко Віктор АндрійовичDiscordПоділляСписок країн за ВВП (номінал)Jerry HeilПрапор РосіїЯва (острів)Служба безпеки УкраїниКанадаНищук Євген МиколайовичІлюзія безпекиПокровськБрати КапрановиTelegramОкрошкаУкраїнська абеткаГоголь Микола ВасильовичОстрозький Костянтин ІвановичУкраїнська Радянська Соціалістична РеспублікаМальтаКулічЮрій (Георгій) ЗмієборецьКондратюк Ігор ВасильовичСерцева недостатністьВолодимирський собор (Київ)25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)АгностицизмРозпад СРСРПольщаОй у лузі червона калина10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)Мішель Обама🡆 More