Елеватор Ласерда

Підйомник Ласерда з'єднує Верхнє місто (історичний центр Салвадора) з Нижнім — діловими та фінансовими районами.

Елеватор Ласерда
Назва на честь:	Augusto Frederico de Lacerdad і Basilica of the Immaculate Conception, Salvadord
12°58′27″ пд. ш. 38°30′47″ зх. д. / 12.97421745002777804° пд. ш. 38.51314388614977702° зх. д. / -12.97421745002777804; -38.51314388614977702 38°30′47″ зх. д. / 12.97421745002777804° пд. ш. 38.51314388614977702° зх. д. / -12.97421745002777804; -38.51314388614977702
Тип	ліфт і пам'ятка історії[1]
Статус спадщини	heritage asset listed by IPHANd[2] і IPAC historic heritage sited[1]
Країна	Бразилія : ISO3166-1 alpha-3:BRA; ISO3166-1 цифровий:076;
Розташування	Сан-Паулу
Архітектурний стиль	Ар Деко
Матеріал	сталь
Засновано	1869
Власник	Municipal Prefecture of Salvadord
Адреса	Praça Tomé de Souzad і Praça Cairud
Елеватор Ласерда (Бразилія)
Елеватор Ласерда у Вікісховищі

Конструктивно підйомник Ласерда складається з двох веж: одна з них несе чотири ліфтові шахти; інша, розташована вздовж схилу і, частково, в товщі гори, служить місцем розташування противаг. Загальна висота споруди — 72 метра. Підйомник включає в себе чотири ліфтові кабіни, розраховані на 32 пасажира кожна. Час підйому на висоту 50 метрів — близько 30 секунд.

Підйомник, будучи засобом міського пасажирського транспорту міста Салвадор, перевозить до 900 000 людей на місяць (або в середньому 28 000 осіб в день). Вартість проїзду — 15 сентаво.

Традиційно саме підйомник Ласерда вважається центром столиці штату Баїя. Верхній майданчик підйомника виходить до величного палацу Ріо Бранко, колишньої резиденції губернатора штату, нині Бразильського музею. З верхнього майданчика відкривається чудовий вид на Нижнє місто, затоку Всіх Святих, форт Санту-Антоніу-да-Барра, ринок Модело, колишній один з найбільших невільничих ринків узбережжя. Від майданчиків підйомника розходяться вулиці як Верхнього, історичного, міста, так і Нижнього, торгового.

Підйомник Ласерда неодноразово згадується в творах Жоржі Амаду.

 

• 1869 — Початок будівництва споруди на місці ручного підйомника єзуїтів. Здійснюється під керівництвом інженера Аугусто Фредеріко де Ласерда, брата засновника акціонерного товариства міського транспорту Салвадора — Антоніо Франсіско де Ласерда. При будівництві використовується сталь, імпортована з Великої Британії.
• Грудень 1873 — Відкриття підйомника, оснащеного двома гідравлічними ліфтами; спочатку підйомник отримав ім'я Elevador do Parafuso.
• 1896 — Підйомник отримує справжнє ім'я на честь свого будівельника Аугусто Фредеріко де Ласерда.
• 1906 — Електрифікація ліфтів.
• 1930 — Перебудова вежі ліфта в стилі ар Деко з додаванням ще двох пасажирських кабін. Підйомник набуває свого нинішнього вигляду.
• 1980-і роки — Реконструкція несучих конструкцій ліфта.
• 1997 — Реконструкція електричних машин, оснащення електронною системою контролю.
• 2002 — Організоване підсвічування пам'ятки в нічний час.
• 2006 — Підйомник Ласерда внесений до списку художньої та історичної спадщини Бразилії.

• Катарінахіссен
• Елевадор-ді-Санта-Жушта
• Асансьор

• Національний інститут історії та мистецтва. Підйомник Ласедрда (порт.) [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Підйомник Ласерда [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Сальвадор, Нижнє місто [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Ліфт Lacerda