Дональд Маклін (англ.
Дон Маклін | |
---|---|
Народився | 2 жовтня 1945[1][2][3] (78 років) Нью-Рошелл, Вестчестер, Нью-Йорк, США |
Країна | США |
Діяльність | автор-виконавець, співак, композитор, автор пісень, гітарист |
Alma mater | Iona Universityd (1968), Iona Preparatory Schoold (1963)[4] і Iona Preparatory Schoold |
Знання мов | англійська |
Роки активності | 1969 — тепер. час |
Жанр | національна музика, рок-музика і фольк-рок |
Magnum opus | American Pied і Vincentd |
IMDb | ID 0572534 |
Сайт | don-mclean.com |
Свою музичну кар'єру Дон Маклін розпочав 1963 року, коли почав виступати разом з гуртом Stratocaster у нью-йоркських клубах, виконуючи власні балади, а також твори Піта Сігера та Боба Ділана.
Наприкінці 1960-х Маклін перетворився на типового мандрівного артиста, подорожуючи (іноді з Пітом Сігером) різними штатами.
1970 року Дон написав музичну посвяту Вінсенту Ван Гогу («Vincent»), і того ж року після багатьох відмов з боку фонографічних фірм йому все ж вдалося переконати фірму «Mediarts» видати його дебютний альбом «Tapestry». Щоправда, ця платівка продавалась не дуже добре, проте це не завадило співаку укласти угоду з солідною фірмою «United Artists». Результатом співпраці з новою фірмою став сингл з восьмихвилинним твором «American Pie», який з'явився 1971 року. Ця композиція, що була переповнена дифірамбами на честь Бадді Холлі, (які символічно стосувалися й інших виконавців, наприклад, Елвіса Преслі та Боба Ділана), потрапила на вершину американського чарту і піднялась до другого місця в Британії. Також великого успіху досяг і однойменний альбом.
Тим часом у Британії його лірична балада «Vincent» очолила чарт, а сам Дон Маклін зазнав слави як один з найталановитіших авторів-виконавців того часу.
1973 року артист знову проявив свою симпатію до творчості Бадді Холлі, записавши власну версію його твору «Everyday». Також у цей період дедалі більше виконавців почали звертати увагу на власні композиції Макліна. Наприклад великим міжнародним хітом стала його пісня «And I Love You So», записана Перрі Комо.
Однак попри такий багатонадійний початок у першій половині 1970-х років, подальша кар'єра Макліна швидко втратила свій блиск, хоч записи власних версій творів інших виконавців допомогли Дону протриматись деякий час на хвилі популярності.
На топ-аркуші він повернувся 1980 року, коли запропонував власну інтерпретацію твору Роя Орбісона «Crying». Після такого успіху (пісня стала першою у Британії та другою в США) на музичному ринку швидко з'явився альбом-збірка зі старими творами Дона, а сам артист вирушив у велике концертне турне.
У 1980-х роках Маклін більше захоплювався музикою кантрі, проте пам'ятав і про ринок попмузики, де продовжував бути популярним.
1991 року, через 20 років, до британського «Тор 20» повернулась композиція «American Pie».
This article uses material from the Wikipedia Українська article Дон Маклін, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.