Франісіско Гільєрмо «Мемо» Очоа Маганья (ісп.
Гільєрмо Очоа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Франсіско Гільєрмо Очоа Маганья | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 13 липня 1985 (38 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Гвадалахара, Мексика | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 183 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Мексика[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Америка» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду клубу «Америка», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 211 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Америки», був основним голкіпером команди. Відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч.
До складу клубу «Аяччо» приєднався влітку 2011 року і протягом трьох сезонів був основним воротарем корсиканців, прте за підсумками сезону 2013/14 клуб зайняв останнє 20 місце і вилетів з Ліги 1. Свій останній матч за клуб Гільєрмо Очоа провів 17 травня 2014 року проти «Сент-Етьєна» (1:3). Після офіційного уходу Очоа з «Аяччо» французький клуб на своїй інтернет-сторінці подякував мексиканцю за три роки чудових виступів.
1 серпня 2014 року Очоа на правах вільного агента підписав контракт з іспанською «Малагою», проте програв конкуренцію в основі Карлосу Камені, через що протягом першого сезону виходив на поле лише в рамках кубка Іспанії, відігравши 5 матчів. У другому сезоні мексиканець також залишався дублером Камені і лише 5 березня 2016 року дебютував у Ла-Лізі, в грі проти «Депортіво Ла-Корунья», замінивши травмованого камерунця на 36-й хвилині матчу. До кінця сезону зіграв у 11 матчах чемпіонату, втім після відновлення Камені знову перестав бути основним воротарем.
22 липня 2016 року Очоа на правах оренди перейшов у «Гранаду». 20 серпня в матчі проти «Вільярреала» він дебютував за нову команду. У новій команді Очоа став стабільним основним воротарем, відігравши без замін в усіх матчах. Втім результати команди були дуже слабкими, команда здобула лише чотири перемоги у сезоні, а Очоа встановив рекорд за найбільшою кількістю пропущених голів в одному сезоні в Ла-Ліги — 82 м'ячі, перевершивши антирекорд воротаря «Саламанки» Хосе Ігнасіо Айспуруа[en], що у сезоні 1995/96 роках пропустив 78 м'ячів. Незважаючи на це у кінці сезону Очоа був обраний гравцем сезону «Гранади» за версією уболівальників клубу.
Контракт із «Малагою» закінчився в кінці червня і гравець став вільним агентом. 9 липня 2017 року було оголошено про підписання дворічного контракту Очоа з бельгійським «Стандардом», вигравши в першому ж сезоні з командою Кубок Бельгії. Відіграв за команду з Льєжа 86 матчів в усіх турнірах.
2019 року повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Америки».
Протягом 2004—2008 років залучався до складу олімпійською збірної Мексики. У 2004 році у її складі взяв участь у Олімпійських іграх у Афінах. На турнірі він був запасним і на поле так і не вийшов.
14 грудня 2005 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Мексики у товариському матчі проти Угорщини (2:0). Наступного року поїхав з командою на чемпіонат світу 2006 у Німеччині, де був лише третім воротарем і на поле не виходив.
2007 року став основним воротарем збірної і зіграв з командою на Золотому кубку КОНКАКАФ 2007 у США, де провів одну гру і разом з командою здобув «срібло», а також на Кубку Америки 2007 у Венесуелі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Очоа зіграв у трьох іграх, в тому числі в переможному матчі за 3-тє місце з Уругваєм (3:1).
Через два роки поїхав на наступний розіграш Золотого кубка КОНКАКАФ 2009 у США. На турнірі зіграв у всіх іграх, здобувши з командою титул континентального чемпіона. Втім на чемпіонаті світу 2010 у ПАР Очоа несподівано не зіграв жодної гри, оскільки тренер Хав'єр Агірре зробив ставку на ветерана Оскара Рохаса. Після «мундіалю» Рохас закінчив міжнародну кар'єру і Очоа знову став стабільним гравцем основи.
Після матчу першого туру групового етапу Золотого кубка КОНКАКАФ 2011 проти збірної Сальвадору (5:0) Очоа разом з ще чотирма футболістами національної команди був відсторонений від участі у іграх за позитивну допінг-пробу. Через місяць, так і не взявши більш участі в жодному з наступних матчів турніру, що закінчився для мексиканців завоюванням трофея, Очоа був виправданий. Місяць під загрозою дискваліфікації ледь не коштував Гільєрмо зриву підписання контракту з клубом «Аяччо».
Згодом Очоа взяв участь у Кубку Конфедерацій 2013 у Бразилії, а наступного року поїхав на третій поспіль для себе чемпіонату світу 2014 року у Бразилії. 13 червня 2014 року Гільєрмо дебютував на чемпіонатах світу, вийшовши у стартовому складі збірної Мексики на перший матч своєї команди проти команди Камеруну, в якому «El Tri» здобули перемогу з рахунком 1:0. 17 червня, в матчі проти господарів турніру, збірної Бразилії, мексиканський воротар відбив 8 ударів по своїх воротах, внісши визначальний внесок у підсумкову нічию (0:0). Очоа був визнаний найкращим гравцем цього матчу та, зокрема, удостоївся похвали головного тренера бразильців Луїса Феліпе Сколарі, назвав гру мексиканця «дивовижної». У матчі 1/8 фіналу проти Нідерландів, де мексиканці поступились після сумнівного пенальті на 91 хвилині, Очоа також зробив кілька важливих сейвів, за що вдруге був названий «гравцем матчу» на турнірі.
У 2015 році Очоа втретє у своїй кар'єрі став володарем Золотого кубка КОНКАКАФ. На турнірі він зіграв у матчах проти збірних Куби, Гватемали, Тринідаду і Тобаго, Коста-Рики, Панами Ямайки.
У 2016 році Очоа взяв участь у ювілейному Кубку Америки у США. На турнірі він зіграв у матчах проти команд Ямайки та Чилі. У поєдинку проти чилійців Гільєрмо пропустив сім м'ячів.
Очоа взяв участь у чотирьох з п'яти матчів своєї команди на Кубку конфедерацій 2017 року у Росії: на груповій стадії проти збірних Португалії (2:2) Росії (2:1), в 1/2 фіналу проти Німеччині (1:4) і в матчі за 3-тє місце проти Португалії (1:2), в першому таймі якого зміг відбити пенальті, призначений після відеоповтору. Втім мексиканці все ж поступились 1:2 і не здобули медалі.
Наступного року потрапив у заявку на четвертий поспіль чемпіонат світу 2018 року у Росії. А ще за рік на Золотому кубку КОНКАКАФ 2019 року здобуває свій четвертий титул чемпіона Північної Америки.
СТаном на 22 липня 2019 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2003–04 | «Америка» | ПД | 12 | – | - | - | - | КЛ | 5 | -4 | - | - | - | 17 | -24 |
2004–05 | ПД | 25+6 | -37 + -9 | - | - | - | ПАК | 4 | -8 | СМ | 2 | -1 | 37 | -55 | |
2005–06 | ПД | ?2 | -32 + -5 | - | - | - | ЛЧ | 1 | -2 | - | - | - | 31 | -39 | |
2006–07 | ПД | 32+10 | -27 + -13 | - | - | - | ПАК+КЛ | 8+9 | -10 + -10 | КЧС | 3 | -6 | 62 | -66 | |
2007–08 | ПД | 24+2 | -36 + -4 | ІЛ | 4 | -6 | ЛЧ | 9 | -12 | - | - | - | 39 | -58 | |
2008–09 | ПД | 32 | -46 | ІЛ | 3 | -6 | - | - | - | - | - | - | 35 | -52 | |
2009–10 | ПД | 26+2 | -29 + -2 | ІЛ | 4 | -4 | - | - | - | - | - | - | 32 | -35 | |
2010–11 | ПД | 32+6 | -40 + -11 | - | - | - | ЛЧ | 7 | -5 | - | - | - | 45 | -56 | |
Усього за «Америку» | 211+28 | -267 + -44 | 11 | -16 | 43 | -51 | 5 | -7 | 298 | -385 | |||||
2011–12 | «Аяччо» | Л1 | 37 | -59 | КФ+КЛ | 2+0 | -3 | - | - | - | - | - | - | 39 | -62 |
2012–13 | Л1 | 38 | -50 | КФ+КЛ | 0+1 | -0 | - | - | - | - | - | - | 39 | -50 | |
2013–14 | Л1 | 37 | -71 | КФ+КЛ | 1+0 | -1 | - | - | - | - | - | - | 38 | -72 | |
Усього за «Аяччо» | 112 | -180 | 4 | -4 | - | - | - | - | 116 | -184 | |||||
2014–15 | «Малага» | ПД | 0 | 0 | КІ | 6 | -6 | - | - | - | - | - | - | 6 | -6 |
2015–16 | ПД | 11 | -10 | КІ | 2 | -3 | - | - | - | - | - | - | 13 | -13 | |
Усього за «Малагу» | 11 | -10 | 8 | -9 | - | - | - | - | 19 | – | |||||
2016–17 | «Гранада» | ПД | 38 | -82 | КІ | 1 | -0 | - | - | - | - | - | - | 39 | -82 |
2017–18 | «Стандард» (Льєж) | ЛЖ | 29+9 | -39 + -9 | КБ | 0 | -0 | - | - | - | - | - | - | 38 | -48 |
2018–19 | Л1 | 30+10 | -35 + -16 | КБ | 0 | -0 | ЛЧ+ЛЄ | 2+6 | -5 + -9 | СКБ | 0 | -0 | 48 | -65 | |
Усього за «Стандард» | 59+19 | -74 + -25 | 0 | -0 | 8 | -14 | 0 | -0 | 86 | -113 | |||||
Усього за кар'єру | 478 | -682 | 24 | -29 | 51 | -65 | 5 | -7 | 558 | -783 |
Станом на 1 грудня 2019 року
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Гільєрмо Очоа, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.