Гюстав Моро
Гюстав Моро (фр.
| Гюстав Моро́ | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Gustave Moreau | ||||
 | ||||
| Гюстав Моро. Автопортрет, 1850 | ||||
| При народженні | Gustave Moreau | |||
| Народження | 6 квітня 1826 Париж  Франція | |||
| Смерть | 18 квітня 1898 (72 роки) | |||
| ПарижФранція | ||||
| Поховання | Цвинтар Монмартр | |||
| Національність | француз | |||
| Країна | Франція | |||
| Жанр | алегорія | |||
| Навчання | Національна вища школа красних мистецтв (1849) | |||
| Діяльність | скульптор, художник | |||
| Напрямок | символізм | |||
| Покровитель | Charles Hayemd | |||
| Вчитель | Франсуа Піко | |||
| Відомі учні | Nelson Diasd, Silas Brouxd, Léon Lehmannd, Johannes Holbekd, Paul Renaudotd, Fernand Sabattéd[2], Léon-Laurent Galandd, Georgette Agutted[2], Gustave Assired[2], Georges Barwolfd[2], Adolphe Beaufrèred[2], Jules Bessond[2], Albert Brautd[2], Auguste Brouetd[2], Henri Brugnotd[2], Simon Bussyd[2], François Cachoudd[2], Arsen Shapanyand[2], Jean Danguyd[2], Henri Deluermozd[2], Raoul du Gardierd[2], Jules Flandrind[2], Alphonse-Léon Germain-Thilld[2], Charles Hoffbauerd[2], Émile Joseph-Rignaultd[2], Maurice de Lambertd[2], Henri Manguind[2], Pierre Amédée Marcel-Béronneaud[2], Анрі Матісс[3], Альбер Марке[2], Edgar Maxenced[2], Charles Milcendeaud[2], Henri Morissetd[2], Lionel Pérauxd[2], René Piotd[2], Ary Renand[2], Жорж Руо[2], André Rouveyred[2], Henri Vincent-Angladed[2], Raymond Woogd[2] і Henri Evenepoeld | |||
| Працівник | Школа красних мистецтвd | |||
| Член | Академія красних мистецтв Франції | |||
| Твори | Apollo and The Nine Musesd, Oedipus and the Sphinxd, Orphésd, Salomed, Hercules and the Lernaean Hydrad і The Apparitiond | |||
| Батько | Louis Moreaud | |||
| Роботи в колекції | Штедель, Художній інститут Чикаго, Музей Тіссен-Борнемісса[4], Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Міжнародний інститут соціальної історіїd, Палац витончених мистецтв[5], Musée Gustave Moreaud[6], Музей мистецтва Метрополітен, Bristol City Museum and Art Galleryd, Руанський музей образотворчого мистецтва, Musée Sainte-Croixd, Artizon Museumd, Hammer Museum, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Художній музей Фогга[d], Гарвардський художній музей, Національна галерея, Ohara Museum of Artd, Детройтський інститут мистецтв, The Museum of Modern Art, Gunmad, Frances Lehman Loeb Art Centerd, Художній музей Сент-Луїса, Музей д'Орсе, Mohamed Mahmoud Khalil Museumd, Художній музей Вірджинії, Museo de Arte de Ponced, Musée de la Cour d'Ord, Діжонський музей образотворчого мистецтва, Musée d'art et d'histoire de Saint-Lôd, Clemens Sels Museum Neussd, Musée municipal de Bourg-en-Bressed, Музей Ізраїлю, Музей витончених мистецтв Парижаd, Scharf-Gerstenberg Collectiond і Cantor Arts Center at Stanford Universityd | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
 Гюстав Моро у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 6 квітня 1826 року в Парижі. Його батько, Луї Моро, був архітектором, в обов'язки котрого входило підтримувати в належному стані міські громадські будівлі і пам'ятники. Смерть єдиної сестри Моро, Камілли, згуртувала сім'ю. Мати художника, Поліна, була всім серцем прив'язана до сина і, залишившись вдовою, не розлучалася з ним аж до своєї смерті в 1884 році.
Навчався в Школі красних мистецтв в Парижі у Теодора Шассеріо і Франсуа-Едуара Піко, відвідав Італію (1857—1859) і Нідерланди (1885). З 1849 року Гюстав Моро починає виставляти свої роботи в Салоні — виставці живопису, скульптури і гравюри, яка щорічно проводилася з середини XVII століття у Великому салоні Лувра.
З 1857 по 1859 Моро проживає в Італії, де вивчає і копіює полотна і фрески уславлених майстрів минулого.
Восени 1859 року Моро повертається додому і знайомиться з молодою жінкою — Александріною Дюре́, що працювала гувернанткою недалеко від його майстерні. Вони побралися і проживуть разом понад 30 років. Після смерті Александріни в 1890 році художник присвячує коханій одне зі своїх найкращих полотен — «Орфей біля гробниці Еврідіки», 1891. Протягом 1860-х років твори Моро користуються величезним успіхом і популярністю. Буржуазні критики називають художника Гюстава Моро рятівником жанру історичного живопису. Протягом усього життя Моро писав фантастично пишні, майстерно виконані в дусі символізму композиції на міфологічні, релігійні та алегоричні сюжети, найкращі з яких — «Едіп і сфінкс», 1864, Метрополітен-музей, Нью-Йорк; «Орфей», 1865, Музей Лувр, Париж; «Саломія», 1876, Музей д'Орсе, Париж; «Галатея», 1880, Музей Гюстава Моро, Париж.
Гюстав Моро був тісно пов'язаний з рухом символізму; художники, що розділяли цю стилістику, відмовилися від об'єктивності і натуралізму представників французького реалізму і імпресіонізму. У пошуках натхнення символісти зверталися до літератури чи античної та північної міфології, часто довільно поєднуючи їх один з одним. У 1888 році Моро обирають членом Академії красних мистецтв і через чотири роки професор Моро стає керівником майстерні в Школі красних мистецтв.
У 1890-х здоров'я художника різко погіршився. Він дійшов висновку про завершення своєї кар'єри і повертається до своїх незакінчених картин. Водночас Моро приступає до роботи над своїм останнім шедевром — «Юпітер і Семела», 1894—1895.
Сам заповідав свою майстерню разом з багатьма картинами місту Париж, де тепер приголомшливо розкішний музей-майстерня Моро.
Галерея
-
Орфей, 1865, Музей Орсе, Париж -
Європа і бик, 1869 -
-
-
-
-
-
-
Примітки
Посилання
- Картини і біографія Гюстава Мюро [Архівовано 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Французький живопис. Гюстав Моро [Архівовано 8 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Моро Гюстав картини (акварель) [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
This article uses material from the Wikipedia Українська article Гюстав Моро, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.