Гершел Вудроу Вільямс

Народився в місті Фермонт, штат Західна Вірджинія. Дитячі роки провів на молочній фермі поблизу Квайт-Делл. Працював водієм вантажівки в будівельній компанії, водієм таксі.

Коли японці напали на Перл-Гарбор, він працював у Цивільному корпусі охорони довкілля в штаті Монтана.

Початок військової служби

26 травня 1943 року зарахований до резерву Корпусу морської піхоти США в Чарлстоні. Після первинного навчання на базі Корпусу морської піхоти в Сан-Дієго (Каліфорнія) солдат Вільямс був направлений до Навчального центру Камп-Елліот, де 21 серпня 1943 року він приєднався до танкового батальйону. Через місяць переведений до піхотного батальйону, де навчався на вогнеметника. 30 жовтня 1943 року включений до складу 32-го замінного батальйону.

Участь в Другій світовій війні

3 грудня 1943 року на борту судна M.S. Weltey Reden відбув зі США в Нову Каледонію. У січні 1944 року він приєднався до 1-го батальйону 21-го полку 3-ї дивізії морської піхоти на острові Гуадалканал. Протягом липня — серпня 1944 року він брав участь у бойових діях проти японців на Гуамі, а в жовтні того ж року приєднався до команди C.

Капрал Вільямс особливо відзначився в лютому 1945 року під час битви за острів Іодзіма, за що був удостоєний медалі Пошани.

6 березня 1945 року під час бою він був поранений, за що згодом удостоєний Пурпурового Серця.

 

Повоєнна кар'єра

У вересні 1945 року Гершел В. Вільямс повернувся до США й наступного місяця приєднався до штаб-квартири Корпусу морської піхоти у Вашингтоні.

5 жовтня 1945 року в Білому домі президент США Гаррі Трумен особисто нагородив його медаллю Пошани.

22 жовтня 1945 року Вільямс був переведений до навчального центру американських військ у Бейнбридж, штат Меріленд. 6 листопада того ж року звільнений з резерву Корпусу морської піхоти. У березні 1948 року він переведений до неактивного резерву Корпусу морського піхоти, але був знову звільнений 4 серпня 1949 року.

20 жовтня 1954 року, після того, як штабом Корпусу морської піхоти була затверджена 98-ма спеціальна піхотна компанія, Вільямс приєднався до Організації резерву Корпусу морської піхоти в Кларксбурзі. 9 червня 1957 року він перейшов до 25-ї піхотної компанії в Гантінгтоні, а з 6 червня 1960 року тимчасово, як ворент-офіцер, виконував обов'язки командира цього підрозділу. 11 червня 1963 року Вільямс був призначений офіцером з питань мобілізації 25-ї піхотної компанії та навколишнього району Гантінґтона.

Просуваючись службовою кар'єрою, Гершел Вудроу Вільямс досяг звання чіф-ворент-офіцера 4 класу (CWO-4). У 1969 році він був з почестями звільнений з резерву морської піхоти.

Протягом 35 років обіймав посаду капелана Спілки кавалерів медалі Пошани. Він також був членом Національного товариства «Сини Американської революції».

Ім'ям Гершела В. Вільямса названо:

• Збройова палата Національної гвардії Західної Вірджинії у Фермонті, Західна Вірджинія;
• міст у Барбурсвіллі, Західна Вірджинія;
• спортивне поле у Гантінгтоні, Західна Вірджинія;
• експедиційну морську базу, що будується для ВМС США в Сан-Дієго.

• The Marine Corps Medal of Honor Recipients [Архівовано 3 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (англ.)
• Pritzker Military Museum & Library: Hershel «Woody» Williams Collection [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.]. (англ.)