Джан Галеа́ццо Ча́но, 2-й граф Кортела́ццо і Букка́рі (італ.
Зять Беніто Муссоліні, 24 квітня 1930 одружився з його донькою Едді. Автор цінних щоденників.
Галеаццо Чано італ. Galeazzo Ciano | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
6 лютого 1943 — 25 липня 1943 | ||||
Попередник: | Раффаеле Гуарілья | |||
Наступник: | Франческо Бабушіо Ріццо | |||
| ||||
23 березня 1939 — 5 серпня 1943 | ||||
| ||||
11 червня 1936 — 6 лютого 1943 | ||||
Прем'єр-міністр: | Беніто Муссоліні | |||
Попередник: | Беніто Муссоліні | |||
Наступник: | Беніто Муссоліні | |||
| ||||
23 червня 1935 — 11 червня 1936 | ||||
Прем'єр-міністр: | Беніто Муссоліні | |||
Попередник: | посада заснована | |||
Наступник: | Діно Альфієрі | |||
| ||||
26 травня 1932 — 19 вересня 1933 | ||||
Попередник: | Даніеле Варе | |||
Наступник: | Раффаеле Боскареллі | |||
Ім'я при народженні: | італ. Gian Galeazzo Ciano | |||
Народження: | 18 березня 1903 Ліворно, провінція Ліворно, Тоскана, Королівство Італія | |||
Смерть: | 11 січня 1944 (40 років) Верона, Венето, Італійська соціальна республіка | |||
Причина смерті: | розстріл | |||
Країна: | Королівство Італія | |||
Релігія: | католицтво | |||
Ступінь: | лауреат | |||
Партія: | Національна фашистська партія | |||
Батько: | Костанцо Чаноd | |||
Шлюб: | Едда Муссолініd | |||
Діти: | Фабріціо Чаноd | |||
Автограф: | ||||
Нагороди: | ||||
Син видатного полководця та ветерана Першої світової війни Костанцо Чано[it]. У юному віці він приєднався до фашистського руху, брав участь у марші на Рим 1922.
У 1925—1930 працював на дипломатичній службі, зокрема, у Ріо-де-Жанейро, Пекіні та Шанхаї (генеральний консул). Після повернення до Італії був, зокрема, міністром пропаганди у 1935—1936; у 1936 обійняв посаду міністра закордонних справ і члена Великої фашистської ради.
У міру зближення Муссоліні з нацистською Німеччиною Чано все більше розчаровувався в його політиці. З 1943 вів активну діяльність для виходу Італії з війни, у результаті чого втратив посаду міністра закордонних справ і був призначений послом у Ватикані.
24 липня 1943 на Великій фашистській раді підтримав резолюцію про відсторонення Муссоліні з посади.
Новий уряд маршала П'єтро Бадольо відмовився від послуг Чано, і останній разом з родиною втік до Німеччини. Це було серйозною помилкою, бо німці не забули про його діяльність щодо розриву союзу з Німеччиною. Чано схопили і видали владі Італійської соціальної республіки. Під тиском Гітлера і при повній байдужості Муссоліні, попри зусилля його дружини, на Веронському процесі[en] Чано засудили до смертної кари, відтак на стрілецькому полігоні розстріляли бійці Чорносорочечники.
Автор знаменитих щоденників, у яких досить докладно описані провідні політичні фігури фашистської Італії та нацистської Німеччини.
Італійське слово італ. ciano вимовляється як [ˈʧiano], синонім італ. fiordaliso — волошка, а також ціан, тобто ціановий / блакитний / волошковий колір.
Італійське прізвище італ. ciano вимовляється як [ˈʧano].
This article uses material from the Wikipedia Українська article Галеаццо Чано, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.