Вільям Тернер, повне ім'я Джозеф Меллорд Вільям Тернер (англ.
Малював пейзаж і, зокрема фантастичні, уявні, міста Італії, інтер'єри тощо.
Народився в Лондоні. Батько (Вільям Гей Тернер, 1738—1829) був перукарем. Українське слово «перукар» надзвичайно точно визначає фах батька, бо той творив перуки, що мали великий попит у Британії XVIII століття.
Мати (Мері Маршал) молодою захворіла на психічний розлад, ймовірно через ранню смерть молодшої сестри Вільяма — Гелен. Мати померла в сумнозвісній божевільні Лондона — Бедламі у 1804 році.
Неможливість виховання матір'ю обумовила передачу хлопця в родину дядька в передмістя Лондона — Брентфорд. Там і помітили хист підлітка до мистецтва. Вільям багато малював, і батько чіпляв малюнки сина на вікнах своєї лондонської перукарні.
Після школи підлітка відправили в Королівську академію мистецтв. Англійці полюбляють акварельний живопис. Займався ним і Вільям в академії. Вже через рік навчання його акварель узяли на щорічну виставку в Академії. Тернер був все життя тісно пов'язаний із цим навчальним закладом, постійно експонував там свої твори, а з 1802 року став членом академії.
З роками ставав все більш ексцентричним і не вкладався в обов'язкові для джентльмена правила.
Він ніколи не був одруженим, але жив з коханкою (Софія Кароліна Бут). А Сара Денбі народила від нього двох дочок у 1801 та 1811 роках.
Найбільшим відгуком на політичні події сучасності стали картини Тернера на теми Наполеонівських воєн та перемоги королівської Британії в тих подіях — «Трафальгарська баталія», «Поле Ватерлоо».
Тернер декілька разів подорожував країнами Західної Європи, був в Італії, Швейцарії, Франції. У Луврі, що був перетворений на національний музей ще за часів Французької революції 1789—1793, Тернер вивчав живопис старих майстрів. Декілька разів Тернер відвідав Венецію, яку малював аквареллю й олійними фарбами.
Тернер полюбляв архітектуру і навіть якийсь час хотів пов'язати свій фах з будівництвом. Але це швидко минулося. Сліди захоплення архітектурою відбилися в малюнках краєвидів Венеції, Лондона, окремих пам'яток стародавньої архітектури.
Помер 19 грудня 1851 року від холери в домі Софії Кароліни Бут, у Чейни Уолк у Челсі. Похований у Соборі святого Павла, де покоїться біля сера Джошуа Рейнольдса.
Друг Тернера, архітектор Філіп Хардвік (1792—1870), син його наставника, Томаса Хардвіка, був відповідальним за організацію його похоронів. У момент смерті Вільяма, він написав усім тим, хто знав Тернера, що «я повинен повідомити вас, що ми втратили його». Іншими причасними до похоронів були його двоюрідний брат і головний скорботній на похороні Генрі Харпур IV. Генрі Скотт Тріммер, Джордж Джоунс РА та Чарльз Тернер АРА.
За заповітом художника усі його роботи (близько 300 картин і понад 19 000 акварелей і малюнків) перейшли у власність держави. Тому творів Тернера надзвичайно мало в музеях поза межами Британії. Більша частина робіт художника зберігається в галереї Тейт, де для картин і акварелей Тернера прибудували ціле крило з дев'яти залів. Згідно з заповітом Тернера дві його найкращі картини («Схід сонця в тумані» і «Дідона, яка будує Карфаген») експонуються в Національній галереї в одному залі з картинами «Ісаак і Ревека» і «Відплиття цариці Савської» Клода Лоррена.
З 1984 року в Британії заснована Тернерівська художня премія. Її дають щорічно художнику, що живе чи працює в Британії й вік якого не перевищує 50 років. Її грошовий еквівалент дорівнює 25 000 фунтів. Премію дають зовсім не за пейзажні твори.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: J. M. W. Turner |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Вільям Тернер, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.