Вікова Структура Населення України

Внаслідок постійного зниження народжуваності впродовж останнього століття, частка дітей знизилась з приблизно 40% на початку XX ст. до 15% на початку XXI ст. Частка працездатного населення змінювалася повільно і коливалась у межах   60% —  62%. Натомість, зі збільшенням тривалості життя і зниженням смертності, спостерігалося зростання частки населення старше 60 років  — від 3-4% на початку XX ст. до 21% на початку XXI ст.

 

В Україні спостерігаються відмінності у віковій структурі населення між різними регіонами. Станом на 1 січня 2009 року найбільш молоде населення було характерне для Закарпатської (середній вік — 36,2 роки), Рівненської (36,7), Волинської (37,3) областей. Закарпатська та Рівненська області — єдині в Україні, в яких кількість дітей до 15 років перевищує кількість осіб, старше працездатного віку. Найстаріше населення — у Чернігівській області (середній вік 42,7 роки), Донецькій, Сумській (41,7), Луганській (41,6).

Динаміка частки вікових груп у населенні, %

 

Постаріння населення найхарактерніше для областей центральної України та Донбасу. У Чернігівській, Сумській, Полтавській областях особи старше працездатного віку становлять 27—30%, а середній вік коливається в межах 41—43 років. Найбільше старіння характерне для сільських районів цих областей. В областях Донбасу спостерігається найнижча частка дітей — 12—13%.

Вікова структура населення (на 1 січня 2013 року)

Населення віком 0—14 років		Населення віком старше 65 років		Відношення кількості населення 0—14 років до кількості населення старше 65 років		Відношення кількості населення 0—14 років до кількості населення старше 60 років

За 1989-2013 рр. середній вік населення збільшився з 80,5 до 86,5 . Особливо швидко цей процес протікав серед міського населення, де середній вік збільшився на 5,6 років, з 80,8 до 84,4, тоді як серед сільського лише на 0,9 років — з 80,8 до 81,7.

Середній вік жінок у 2013 році становив 86,9 р. ,чоловіків — 82,7 р., що пов'язано з вищою смертністю та нижчою тривалістю життя серед чоловічого населення.

 

Статево-вікова пропорція серед 5-річних вікових груп населення України у 2014 р.

 

Демографічне навантаження на працездатне населення вище у сільського населення — 515 на 1000 працездатних проти 469 у міського. Це є наслідком більшої частки населення молодше працездатного віку (251 проти 209 у міського населення) та старше працездатного віку (264 і 260 відповідно) на 1 січня 2022 року без тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя за наявних адміністративних даних.

Найвижче демографічне навантаження на 1 січня 2022 спостерігалось в областях України: Донецькій (513 на 1000 працездатних), Чернігівській (505), Луганській (502), що пов'язано з високою часткою осіб старше працездатного віку. Найменше демографічне навантаження спостерігається у Харківській області, де на 1000 працездатних припадає лише 449 осіб непрацездатного віку.

Найбільше демографічне навантаження особами у віці, молодшому за працездатний, зафіксовано у західних областях — Рівненській (300 на 1000 працездатних), Волинській (287), Закарпатській (286). Найнижче — Луганській області (135), Донецькій області (158), Сумській області (189).

Найбільше навантаження особами у віці, старшому за працездатний, спостерігається в областях  — Луганській (367 на 1000 працездатних), Донецькій (355), Чернігівській (306). Найменше — у західних областях: Закарпатській (181 на 1000 працездатних), Рівненській (193), Волинській (200).

У 2009 році у пенсійній системі України на 10 платників страхових внесків припадало 9 пенсіонерів. Хоча у 2007—09 роках швидкість рівня старіння дещо знизилась через підвищення народжуваності, в наступні роки процес старіння населення прискорився. Протягом 2011—2021 років середньорічна чисельність наявного населення України зменшувалась приблизно на 422 тисячі осіб щороку (з 45,78 млн осіб — у 2011 році до 41,56 млн осіб — у 2021 році).

Крім того, після 2010 року (коли у працездатний вік увійшло покоління громадян, які народилися у період низької народжуваності 90-х років) відбулось не тільки кількісне скорочення працездатного населення, але і якісне погіршення — старіння його економічно активної частини.

На структуру та динаміку всієї чисельності населення України найближчим часом дуже впливатимуть також демографічні «хвилі», закладені у попередні роки.

• Населення України
• Віково-статева піраміда

• Результати Всеукраїнського перепису населення 2001 року [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.].
• Держкомстат. Населення України 1990–2008 [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.].
• Держкомстат. Офіційний сайт «Населення України» [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.].