Воєнні Дії

Залежно від можливостей збройних сил, мети і характеру їх дій, ведуться у формі кампаній, операцій, битв, ударів, боїв, систематичних бойових дій. Стосуються також усіх видів пересування військ (сил флоту) і комплексів що забезпечують виконання цих заходів. Передбачають відбиття атакувальних дій противника, захист власних військ (сил флоту) і об'єктів що ними прикриваються, та знищення (розгром) ворога.

На початку XXI століття, воєнні дії відзначаються різнотипністю поставлених завдань, великим просторовим розмахом, участю різних видів збройних сил, родів військ і сил флоту, широким застосуванням всіх видів зброї, насамперед ракетної, та військової техніки, бойових БЛА, а також високою напруженістю, динамічністю, величезною витратою матеріальних засобів. Воєнні дії становлять основу збройної боротьби у війні.

• Під час стрілянини (обстрілу, бомбардування) найкраще сховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або навіть у самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль.
• Якщо хтось потрапив під обстріл на відкритому місці, краще впасти на землю та прикрити голову руками. Придатним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава.
• Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку.
• Не намагатися ховатися за автомобілями або кіосками – вони часто стають мішенями.
• Де б ви не перебували, тіло повинне бути у якнайбільше безпечному положенні. Можна згрупуватися, лягти в позу ембріона. Розвернутися ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоби близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекати, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом 5 хвилин.
• Якщо ваше житло перебуває у місці частих збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) – це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або важкими меблями.

Війни водночас, завдають величезної шкоди екосистемам через забруднення та фізичне знищення.

• Для прикладу, ще після Першої світової війни, у Франції заборонили використання деяких ділянок землі, ця заборона триває й досі. Це стосується, насамперед, місцевості біля Вердена — сотні тисяч нерозірваних боєприпасів було доправлено туди наприкінці війни з сумнозвісних полів битв, для «знешкодження». За повідомленнями, 200 000 з них, насправді були хімічними боєприпасами. Ґрунт містить 100-річну спадщину тих подій, з погляду надмірного забруднення важкими металами, міддю, свинцем, цинком, але ще більше арсеном (миш’яком) і перхлоратом амонію. Вміст арсену в 1000-10 000 разів перевершує природний рівень. Земля тут кисла і забруднена настільки, що, як повідомляється, там можуть рости лише три види рослин. Отже Франція та Бельгія, все ще забруднені залишками війни 1914 року, нерозірваними боєприпасами та отруйними хімічними сполуками.

• Приблизно 25 000 тонн бомб було скинуто армією США разом з союзниками під час війни у Перській затоці «Свобода Іраку». Було зруйновано понад 250 хімічних і збройових заводів, що призвело до витоку понад 50 000 кубічних метрів небезпечних хімікатів, як-от добрива та неочищені стічні відходи, у воду, що призвело до забруднення навколишньої прісноводної екосистеми та впливу на середовище існування видів. За даними Всесвітнього фонду природи, 33 водно-болотні угіддя Іраку, особливо болота Месопотамії, були забруднені хімічними речовинами, що спричинило втрату місць проживання 60 видів ссавців і вимирання понад 45 видів рослин.
• Також важкими питаннями, є подальше розміновування теренів України після російсько-української війни, яка триває з 2014 року, адже навіть зараз фахівці ДСНС, виявляють нерозірвані боєприпаси ще часів Другої світової війни, а також зокрема лісовідновлення після воєнних дій та очищення річок, тощо.

• Бомбардування
• Система попередження про ракетний напад
• Бойові дії
• Ешелон (військова справа)
• Місцевість (військова справа)
• Підрозділ (військова справа)
• Рекогносцировка (військова справа)
• Театр воєнних дій
• Маневреність
• Бойовий потенціал

• Werner Hahlweg: Klassiker der Kriegskunst. Unter Mitarbeitung von 13 Historikern des In- und Auslandes und in Verbindung mit dem Arbeitskreis für Wehrforschung. Bearbeitet und zusammengestellt von Werner Hahlweg. Wehr und Wissen Verlagsgesellschaft, Darmstadt 1960. (Abdruck: Ursula von Gersdorff (Hrsg.): Geschichte und Militärgeschichte. Wege der Forschung. Bernard & Graefe, Frankfurt am Main 1974, S. 313–335)

• Сунь-цзи. Мистецтво війни // Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. — Пер. укр. Сергій Лесняк. — 112 c. ISBN 978-617-679-145-4
• Клаузевиц К. О войне. — М.: Госвоениздат, 1934. / Clausewitz K. Vom Krieg. 1832/34.
• Фронтин С. Ю. Военные хитрости (Стратегемы). — СПб.: Алетейя, 1996.
• Макиавелли Н. Военное искусство. — М.: Воениздат, 1939.
• Воєнні дії на сході України — цивілізаційні виклики людству. / Львів: ЕПЛ, 2015. — 136 с. Ел.джерело [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Вигнання гітлерівських окупантів. Воєнні дії 1943—1944// Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с. Ел.джерело [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]

• воєнні дії [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Тема 11. ВОЄННІ ДІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Військові кампанії 1914 - 1918 рр. [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• (рос.)ВОЕННЫЕ ДЕЙСТВИЯ^{[недоступне посилання з 24.05.2019]}