Вокзал Сен-Лазар: залізнична станція у Франції

Розташований у 8-му окрузі, неподалік від великих торгових центрів. Обслуговує переважно регіон Іль-де-Франс, пропускна спроможність вокзалу становить близько 100 млн пасажирів на рік (274 тисячі на день), що робить цю залізничну станцію другою за величиною у французькій столиці. Сен-Лазар має 27 колій і пов'язаний із паризьким громадським транспортом (метро, RER і автобус).

Вокзал Сен-Лазар
48°52′37″ пн. ш. 2°19′28″ сх. д. / 48.87694444447177489° пн. ш. 2.3244444444721779° сх. д. / 48.87694444447177489; 2.3244444444721779 2°19′28″ сх. д. / 48.87694444447177489° пн. ш. 2.3244444444721779° сх. д. / 48.87694444447177489; 2.3244444444721779
Країна	Франція[1]
Розташування	VIII округ Парижа[1]
Тип	тупикова станціяd надземна станціяd і залізнична станція
Площа	1600 квадратний метр[2]
Архітектор	Ежен Флашаd
Дата заснування	26 серпня 1837
Адреса	rue d'Amsterdamd[3]
Вокзал Сен-Лазар Вокзал Сен-Лазар (Франція)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія вокзалу Сен-Лазар бере свій початок у 1837 з відкриття залізничної лінії з Парижа в Сен-Жермен-ан-Ле. Спочатку спорудили тимчасове дерев'яне приміщення вокзалу на площі Європи. У 1841 побудували друге, теж тимчасове, приміщення, цього разу на Рю де Стокгольм, безпосередньо перед площею Європи. Брати Пер'є, власники залізничної лінії, планували продовжити лінію в напрямку центру міста до Рю Тронше, але зазнали невдачі через опір муніципалітету і власників прилеглих до лінії земельних ділянок.

Третій вокзал з'явився в період з 1842−1853 на його теперішньому місці, Рю де Гавр, за проектом архітектора Ежена Флаша в стилі боз-ар. У 1889 вокзал набув сьогоднішного вигляду. Для всесвітньої виставки було проведено роботи зі збільшення площі вокзалу, цей проект реалізував архітектор Жуль.

Зображений на полотнах багатьох художників. Багато імпресіоністів жили неподалік від Сен-Лазара протягом 1870-х і 1880-х.

У 1998 музей д'Орсе і Національна галерея мистецтва у Вашингтоні організували виставку під назвою «Мане, Моне і вокзал Сен-Лазар».

Едуар Мане жив поруч із вокзалом на Рю де Санкт-Петербург. Через два роки після переїзду в цей район, у 1874, він виставив у Паризькому салоні своє полотно «Залізниця». Це полотно, що нині зберігається в Національній галереї мистецтва у Вашингтоні, зображує жінку з маленьким песиком і книгою, яка сидить на тлі залізних ґрат, та дівчинку, котра розглядає залізничні колії і паровозний пар. Мане написав це полотно на задньому дворі будинку на Рю де Ром.

Гюстав Кайботт також жив буквально за декілька кроків від станції. Він написав полотно «Міст Європи» в 1876 (тепер у музеї Петі-Пале в Женеві, Швейцарія) і «На мосту Європи» в 1876-1880, Музей мистецтва Кімбелла, Форт-Уерт.

У 1877 Клод Моне орендував студію неподалік від вокзалу Сен-Лазар. У тому ж році Моне представив на виставці імпресіоністів сім картин, на яких був зображений вокзал Сен-Лазар. Усього художник зобразив вокзал 12 разів.

Вокзал також фігурує в безлічі фільмів, як французьких, так і іноземних, зокрема «Подвійне життя Вероніки» і «Амелі».

•  
  «Залізниця» або «Вокзал Сен-Лазар (картина)», Едуар Мане, 1872−1873, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
•  
  Вокзал Сен-Лазар у Парижі, Клод Моне, 1877, Інститут мистецтв, Чикаго
•  
  Вокзал Сен-Лазар, прибуття потяга, Клод Моне, 1877
•  
  Міст Європи, вокзал Сен-Лазар, Клод Моне, 1877, Музей Мармоттан-Моне, Париж

• Bruno Carrière, Les trains de banlieue, tome I, Éd. La Vie du Rail, 1997, 303 p. (ISBN 2-902808-66-6)
• Bernard Collardey, Les trains de banlieue, tome II, Éd. La Vie du Rail, 1999, 335 p. (ISBN 2-902808-76-3)
• Pierre Bouchez, De Paris St-Lazare à Versailles et St-Nom-la-Bretèche (1839-2007), Éd. La Vie du Rail, 2007, 170 p. (ISBN 2915034677)
• H. Lartilleux, Géographie universelle des transports. Tome 1 - Géographie des chemins de fer français. Premier volume : La S.N.C.F., pp. 179-186, Chaix, Paris, 1953
• Hélène Bocard, De Paris à la mer. La ligne de chemin de fer Paris-Rouen-Le Havre - A.P.P.I.F. (Inventaire général du patrimoine culturel - Images du patrimoine - 238), Paris, 2005 (ISBN 978-2-905913-46-3)